У неділю, 26 квітня, в Затурцівському меморіальному музеї В'ячеслава Липинського відбувся вечір пам'яті “Ми звідтіль, де плеще Удаль”, приурочений 70-им роковинам депортації українців з Холмщини і Підляшшя у східні та південні області України. Незважаючи на далекі відстані, більшість переселенців невдовзі переїхала ближче до рідних місць. Таким чином, багато сімей опинилися на Волині (за архівними даними – більше, ніж 50 тисяч людей). Кожен надіявся, що ситуація зміниться, і буде можливість повернутися додому. Хто не хотів виїжджати добровільно, тих виганяли спеціальні воєнізовані загони, даючи дуже мало часу на збір. Під час депортації люди гинули, особливо старі та діти. Холмщаків, не згідних переселятися, під час операції “Вісла” репресивними режимами було вислано у північні землі Польщі. Ця трагедія торкнулася більше мільйона людей.

   Переселенців та їх нащадків на Волині об'єднало товариство “Холмщина”, яке діє у Луцьку з 1989 року. Члени цієї громадської організації, збираючи інформацію про події сімдесятирічної давнини, не дають забути землякам про трагічну сторінку історії українського народу. Адже дуже важливо записувати свідчення людей, які пережили депортацію і пам'ятають все, що тоді відбувалось.

   Вечір розпочався щемливими рядками поезії Йосипа Струцюка “До Холмщини”. Присутніх у залі привітав завідувач музею Віталій Кушнір та відрекомендував гостей з Луцька – активістів товариства та учасників художньої самодіяльності. Микола Онуфрійчук, голова Волинської організації “Холмщини”, письменник, заслужений працівник культури України зробив короткий екскурс в історію, правдиво розповівши про депортацію українців після І світової війни та події на Холмщині після ІІ світової. Адже офіційною владою ця інформація подавалась як добровільне переселення, а насправді – людей примусово виганяли з рідних місць, грабуючи і вбиваючи. З вуст виступаючих, серед яких була затурчанка Марія Андрієвська, прозвучали гіркі спомини про труднощі, з якими зіткнулися депортовані на нових місцях проживання, ставлення до них місцевого населення і влади.

   Народна аматорська хорова капела “Дзвони Холмщини” під керівництвом Мирослави Новакович зачарувала всіх відвідувачів мистецьким виконанням давніх холмських та авторських пісень. Поезії Надії Мельник про депортацію холмщаків прочитала її донька Ніна Бачинська. Галина Савельєва, учасниця та керівник вокального тріо “Віра, Надія, Любов”, під акомпонемент гітари заспівала пісні, які перейняла від своєї матері, переселенки із Холмщини. Особливою частиною концерту були давні холмські та волинські народні пісні у виконанні солістки Луцького районного будинку культури Руслани Моклиці. Анастасія Котловецька, учениця Луцької ЗОШ №22 І-ІІІ ст., переможець конкурсу “Диво-дитина”, майстерно прочитала поезію Т.Г.Шевченка “Хустина”. Під час виконання пісень “Господи, прости” та “Весна надії” володарем гран-прі фестивалю-конкурсу “Ти не згасла, зоре ясна”, родинного тріо у складі Анастасії, Ніни та Ірини Манзій (керівник Тамара Артюшевська) у багатьох відвідувачів виступили сльози, адже учасниками військових дій на сході України є також і затурчани.

   Наприкінці свята всі присутні заспівали Гімн України, а Микола Онуфрійчук запропонував місцевим холмщакам та їх нащадкам утворити осередок товариства “Холмщина” в Затурцях.

Віра Чопко,

молодший науковий співробітник Затурцівського музею