Два тижні у Музеї історії Луцького братства вперше експонуються 20 унікальних руськомовних документів земського і ґродського судочинства в редакції II Литовського (Волинського) статуту. За змістом це матеріали однієї судової справи, в якій особи «в праве умиетные» протягом 1606–1610 рр. розсуджували спірний двір на території Луцького Окольного замку. Попри те, що судова система з того часу значно розвинулась, пошуки рівноваги та справедливості в суспільстві актуальні по цей день.

Виставкова експозиція рукописів XVII ст. з колекції Волинського краєзнавчого музею

   Виставка писемних джерел вперше була презентована під час «народних читань» на тему «Фундатори Луцького братства – правнича еліта Волині», а впродовж наступних днів експонувалась для слухачів традиційного студентського курсу «Волинська рукописна спадщина». Цими заходами розпочалася серія музейних проектів з нагоди майбутнього 400-літнього ювілею Луцького Хрестовоздвиженського братства (1617).

   Під час музейних читань згадували найвідоміших правників-братчиків – гетьмана Івана Виговського, що у першій половині XVII ст. служив в луцькій ґродській канцелярії і відстоював у суді права Луцького братства та київського юриста Петра Антоновича Косача, котрий у 1891 р. записався в члени Луцького братства. У рік ювілею Лесі Українки все ще малознана інформація про громадську діяльність її батька в Луцьку є соціально значимою. Тим паче, що як юрист Петро Косач піклувався про облаштування при Луцькому братстві безкоштовної лікарні, нагальну потребу в якій тоді відчувала більшість місцевого населення. На оригінальних музейних документах відвідувачі мали можливість познайомитись з автографами І. Виговського і П.А. Косача.

Про луцьких братчиків в системі судівництва доповідає Оксана Штанько – к. і. н., ст. викладач кафедри документознавства і музейної справи СНУ ім. Лесі Українки

   Про систему судівництва Луцька в часі зародження й функціонування Луцького братства, про ґродський та маґістратський суди-уряди розповідала Оксана Штанько, що особисто досліджувала міські книги Луцька. Вона наголосила, що у роботі міського суду братчики відігравали активну роль. Між іншим, поділилася колоритною інформацією зі ще неопублікованих джерел. Так, у суперечливій справі «злого ложа сина» – луцького вірменина Андрія Федоровича, яку маґістрат розглядав впродовж 1612–1616 рр., фігурували майбутні засновники Луцького братства – Труш Матюшич, Кирило Демʼянович і Антоній Добрянович. Оскільки вердикти уряду не завжди вдовольняли судових контрагентів, то згаданим свідкам з числа міщан намагались висловити недовіру. То хтось із них «от розуму отходит и пяница бардзо великий есть», а інший «мает лет большей нижли сто…».

   Життєписи братчиків-урядників знаходяться в актах війтівсько-лавничої книги Луцька за 1638–1640 рр. Нестор Йовкович, брати Сезеновичі, Іван Соколениця, Іван Матвієвич, Василь Шилень – ось імена луцьких міщан-братчиків, що стояли не лише на обороні рідної віри й культури, а й творили історію «міста його королівської милости Луцького».

Ольга Цибень ділиться враженнями від першого візиту до Музею історії Луцького братства

   Шукати правду тільки в суді закликала слухачів читань представник сучасного судочинства – Ольга Цибень, помічник голови Волинського апеляційного суду. Музейний проект про правосвідомість громадян у минулі роки вона відзначила як цікавий формат розмови про суддочинство для сучасників.

«Присяга місту Луцьку» у стилі ранньомодерної доби!

   Щоби музейні гості відчулися членами відповідального суспільства музейники запропонували цікаву церемонію підписання «Присяги місту Луцьку», написану «стилюм канцелярським» з судової присяги XVII ст. на натуральному папері першої половини ХХ ст. (виробництва фабрики «Mirków»). Хоч присяга і жартівлива, але підписанти «рукою власною» виводили пером свої імена цілком серйозно!

   Так співпало, що руський текст виставлених на короткий термін унікальних джерел з музейного зібрання пощастило споглядати і викладачам-філологам вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації з Західного регіону України, які в цих днях прибули до Луцька на студентську олімпіаду. Зацікавлено розглядали 400-літні листи судових урядовців і виписи з «книг ґродских замку Луцкого» також активні молоді туристи з Києва і Дніпропетровська, які заповзято подорожують всіма регіонами України.

   За неповних два тижні виставку музейних рукописних раритетів оглянуло 175 музейних відвідувачів, серед яких були дипломовані історики, правники, психологи, педагоги, волинські краєзнавці та значне число лучан, котрі мають інтерес до історії рідного міста. Інтерес був непідробний, оскільки презентовані на виставці рукописи цікаві не лише староукраїнським текстом, оформленим ошатною «луцькою» каліграфією, але й властивими документу ознаками – печатями і підписами. А серед підписантів матеріалів судової справи чимало відомих імен з волинського шляхетського середовища. Трапляються також імена прийшлої дрібної шляхти з польських теренів, що заробляли собі на хліб в системі волинського судочинства.

   Справжні історичні джерела, навіть коли це лишень два десятка скромних судових паперів, непідмінні. Поспішайте, виставка рукописів триватиме до 15 березня.

Фото Леоніда Максимова та Івана Слатова

Олена Бірюліна,

завідувач Музею історії Луцького братства

   Адреса музею: Луцьк, вул. Йова Кондзелевича 5

   Телефон для довідок: 72-33-71

Відео ТРК "Аверс":