7 грудня відзначають День української хустки. Про традиційні українські хустки, їх символіку, способи зав’язування і найдавніші екземпляри, які нині зберігаються у Волинському краєзнавчому музеї, телебаченню Суспільне Волинь розповіла завідувачка відділу етнографії та народних промислів Людмила Мірошниченко-Гусак.

Одними з найстаріших хусток, які зберігаються у фондах Волинського краєзнавчого музею, є хустини початку 20 століття. Це – старосвітські або старі хустини.

Такі хустки мають прямокутну форму, можуть бути повністю орнаментовані тканими смугами, – зазначає науковиця. Із її слів, такі хустини вийшли з ужитку на початку 20 століття. Інший тип хусток, які є у фондах, мають назву «Миколаївські»: фабричні початку 30-х років минулого століття.

У музеї кажуть: на той час хустки були дорогими, квадратної форми, яскраві, із зображеннями квітів.

Рідкісними через свою вартість були «міщанські» шовкові хустини, каже етнографиня. Таких екземплярів у музеї два. Усього у фондах зберігається понад 60 старовинних хустин.

Людмила Мірошниченко-Гусак розповідає, що хустка – обов’язковий елемент вбрання заміжньої жінки, показник соціального статусу, матеріального рівня. Від її форми та орнаменту залежить спосіб зав’язування.

Українські жінки почали носити хустки з 16 століття. Нині вони видозмінилися, але не втратили актуальності, каже працівниця музею. Додає: свято української хустки об’єднує українських жінок і відновлює традиції.