Кінець травня 1891 року. До села Колодяжного, розташованого серед лісів і боліт недалеко від Ковеля, приїхав на коротку гостину Iван Якович Франко з дружиною Ольгою і трьома синами. Гостей радо прийняла Леся (батьків на той час не було вдома), яка з нетерпінням чекала зустрічі з відомим і поважаним письменником, адже ще раніше у своєму листі-відповіді на запросини в гості він пообіцяв: «багато дечого буду мав з нею [Лесею.- Н.П.] поговорити». Для поета-початківця така обіцянка важила багато. Але ніяк не можна було відкласти від`їзд до Євпаторії на лікування, тому Леся ремствувала: «… така моя доля, що, як тільки приїде до нас на літо хто цікавий, то я мушу втікати десь так, де мені зовсім не хочеться, як би от тепер у ту Євпаторію».
Все ж кілька днів і вечорів для приємного і корисного спілкування у них було.
Один з моментів такого спілкування відтворив український живописець, графік, заслужений діяч мистецтв України Михайло Андрійович Рибальченко (1909 – 1998) у своїй літографії «Вечір. І. Франко і Л. Українка з пастухами» ( 1956 р.).
Пастушки – четверо хлопчиків – у нічному на пастовні, біля багаття, на якому щось вариться у казанку. Іван Якович задумливо/зачаровано дивиться на вогонь (як і вода, вогонь притягує погляд); поряд юна Леся Українка, біла сукня якої відсвічує у сутінках; вдалині справа гурт коней, зліва – пес.
Пейзаж, без сумніву, колодяжненсько-поліський, рівнинний; перший укіс різнотрав’я складений у копички; над усім – окрайчик місяця у сутеніючому небі…
Ілюстрацію М. Рибальченка до історичного факту – перебування Івана Франка на Волині, в Колодяжному, виконану на високому художньому рівні, з авторським підписом олівцем під нижнім краєм літографії подарував літературно-меморіальному музеєві Лесі Українки в Колодяжному добродій Володимир Саварин з м. Луцька.
Коротка довідка про художника:
Рибальченко Михайло Андрійович народився 7 листопада 1909 року в Луганську, помер 19 лютого 1998 року у Харкові. У 1927-31 рр. навчався у Харківському художньому інституті; вчителями і наставниками його були М. Бурачек, С. Прохоров, О. Кокель. З 1931 року брав участь у республіканських і всесоюзних виставках. З 1938 року – член Харківської організації Спілки художників України. У 1948-51 роках викладав у Харківському державному художньому інституті (з 1949 – доцент). З 1968 року – Заслужений діяч мистецтв України. Персональна виставка М. Рибальченка відбулась у Харкові 1996 року.
Офорт «Вечір. І. Франко і Л. Українка з пастухами» художник створив у рік 75-річчя від дня народження Лесі Українки і 55-річчя перебування у Колодяжному Івана Франка.
Наталія Пушкар,
головний хранитель Волинського краєзнавчого музею
|