У Волинському краєзнавчому музеї діє виставка «Луцький період Пантелеймона Куліша», присвячена 200-річчю від дня народження письменника, етнографа, мовознавця та редактора.
Народився П. Куліш 7 серпня 1819 року у с. Вороніж Глухівського повіту Чернігівської губернії у сім’ї дрібного шляхтича. Після домашньої освіти навчався у гімназії, пізніше студіював право у Київському університеті святого Володимира як вільний слухач.
У Луцьку Пантелеймон Куліш прожив сім місяців, – з 10 лютого до 21 серпня 1841 року, працюючи викладачем російської мови у дворянському училищі. У цей період він вивчав архіви та пам’ятки старовини міста, проводив топографію Луцького замку.
У Луцьку Пантелеймон Куліш почав писати роман «Чорна рада. Хроніка 1663 року» – перший історичний твір українською мовою. У ньому автор відтворив Чорну раду у Ніжині, де було скинуто наказного гетьмана Сомка й обрано Івана Брюховецького. У раді, крім козацької старшини брали участь запорожці, селяни, міщани – «чернь», тому її названо Чорною.
Письменник відтворив дух епохи, визвольні прагнення українського народу, запеклу боротьбу козацької верхівки за гетьманську булаву – «три гетьмани – одна булава». Роман «Чорна рада» було видано 1857 року у Києві.
Куліш – автор першої абетки української мови, так званої «кулішівки».
Деякий час письменник працював співробітником Київської археографічної комісії, де познайомився і потоваришував з Тарасом Шевченком.
Помер 14 лютого 1897 року на хуторі Мотронівка Чернігівської губернії, де проживав останні роки свого життя.
На виставці представлені експонати, які характеризують життя Луцька вищезгаданого періоду – поштові листівки, план Луцько 60-их років 19 століття, робочі документи Пантелеймона Куліша, твори письменника.
Оскільки Куліш найбільше захоплювався козацькою тематикою, на виставці представлені козацькі атрибути – люльки, підкови, аркуші з альбому «З української старовини» відомих художників С. Васильківського і М. Самокиша.
Виставка працює у дні роботи музею.
Фото Л. Максимова
|