В організованій міським «Центром туристичної інформації і послуг» акції «Екскурсоводи у відпустці» цьогоріч активну участь беруть Волинський краєзнавчий музей та всі його відділи. Відтак у неділю, 12 серпня, лучани прийшли до Музею історії Луцького братства.

Якщо перша літня екскурсія з нашим музеєм пройшла у Старому Луцьку, то цього разу дорослі і юні лучани детальніше знайомились з музейною експозицією. Дізнавались про українські і білоруські братства ранньомодерної доби, слухали про активних людей краю та їх благодійницьку і громадську діяльність.

Для прикладу, містяни вперше дізнались про свого земляка, цікаву особистість української історії – засновника Луцького братства о.Ієзекиїла (в миру Івана) Курцевича, архімандрита патрональної святині козаків – Терехтемирівського козацького монастиря на Каневщині. 1 вересня 1619 р., в «замку Луцькому», архімандрит поставив свій підпис і печатку на документі про створення братства в Луцьку. В оцінці М.С. Грушевського волинський князь був «людиною світовою, освіченою, бувалою, вихованцем Падуанського університету», «чоловіком своїм між українським панством». Через архімандрита Курцевича реєстрове козацтво комунікувало з світським Києвом, й саме цьому ієрарху судилося стояти біля витоків відновлення у 1620 р. ієрархії Української Православної Церкви Київської митрополії. Під час екскурсії її учасники порівнювали цей факт за значимістю з наданням Томосу Українській Церкві в наш час.

Козацька тематика звучала й під час знайомства з оригінальним музейним експонатом, рукописом 1634 р., на якому є автограф луцького братчика Івана Виговського, майбутнього Гетьмана. Відомий зносинами з козаками й луцький братчик св. мч. Данило Братковський, королівський секретар і віршописець. Не менш відомими фігурами епохи були й інші члени братства: «герой» луцького першодруку о.Іван Василевич, фундаторка Києво-Могилянки Галшка Гулевичівна, сенатор Лаврентій Древинський.

«Пройшлися» з екскурсантами і по міській владі. Прикладом став фундатор Луцького братства – міський бурмістр Самійло Васильович на прізвисько Солтан, який у 1621 р. відписав на благодійну інституцію всю свою маєтність.

Напрочуд уважна аудиторія дочекалась своїх бонусів. У ці дні в музейному відділі експонуються високомистецькі предмети західноєвропейського готичного сницарства – різьблені дубові фільонки церковних дверей кін. XV ст. А в окремому залі музею на гостей чекала виставка робіт луцького художника Гаврила Остапенка (1898–1972), видатного ілюстратора міста. Тут вже говорили про окремішність луцького історичного ландшафту та проблеми з його збереженням.

Під час екскурсії відбувався обмін думками, спостереженнями, індивідуальними знаннями. Тішить, що музей набуває нових прихильників.

Фото люб’язно надані КП «Центр туристичної інформації і послуг».

Олена Бірюліна,
зав. Музею історії Луцького братства,
«екскурсовод у відпустці»