Головна | Статті | Конференції | Анонси | Галерея | Контакти

Волинь туристична

Волинь туристична

,

Агросадиби Волині

,

Туристичні райони

, Волинь, Луцьк, туризм, екскурсії
 



Меню сайту
Пошук
Наші партнери
Музейний простір України
Музейний простір Волині
Історична Волинь
Львівський історичний музей
Рівненський обласний краєзнавчий музей
Житомирський обласний краєзнавчий музей
Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному
Державний архів Волинської області
Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України
Національна спілка краєзнавців України
ДП „Волинські старожитності” ДП „НДЦ” „Охоронна археологічна служба України” Інституту археології НАН України
Волинська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки
Галерея мистецтв „Арт-кафедра”
Сайти музеїв
Волинської області
Форма входу
Логін:
Пароль:
Календар
«  Серпень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Головна » 2021 » Серпень » 2 » З колекції Музею волинської ікони: «Св. Ілля»
20:22

З колекції Музею волинської ікони: «Св. Ілля»

Закрити баннер

2 серпня – день пам’яті пророка Іллі. У Музеї волинської ікони експонується ікона «Св. Ілля» XVII ст. з церкви Св. Микити у с. Тур Ратнівського району (дерево, левкас, темпера, сріблення тоноване під золото).

Образ з зображенням пророка Іллі з колекції Музею волинської ікони є одним з найцікавіших з точки зору іконографії. Постать Іллі виділяється монументальністю та величністю і займає всю площину ікони, як звично для волинського малярства. Пророк зображений у довгій світлій сорочці, декорованій сіткоподібним срібним орнаментом. Поверх неї – ясно-блакитний далматик з широкими рукавами, оздоблений по краю рукавів та лиштві золотим візерунком. Широкий зелений пояс м’якими бганками опускається на ліве стегно Святого. Червоний довгий плащ огортає ліве плече та руку, тонка золота декорована стрічка прикрашає його край. На голові Іллі – шапка з горностаєвою опушкою та невеличкою золотою прикрасою. При детальному розгляді у ній можна впізнати шапку-«магерку», це старовинний польський та угорський головний убір, який у XVII ст. носили люди шляхетного стану, у тому числі й на територіях України і Білорусії, які входили до Речі Посполитої. Ніж Іллі своєю формою нагадує так званий тесак або «фальшион», відомий як зброя у країнах Центральної та Східної Європи з XІV ст. Одна з його легендарних назв «меч Малкуса» або просто «Малкус», пов’язана з біблійним сюжетом. Під час арешту Ісуса Христа апостол Петро відсік вухо служникові первосвященика Малкусу. На лезі витиснута невелика латинська літера «S» – стилізований символ блискавки, як знак «Божого гніву і кари». Образ Святого вражає переданням глибокої духовної сили. Обличчя видовжене з чітко промальованими глибокими зморшками, які прорізали щоки і лоб. Запавші очі прикриті важкими повіками. Довгі пасма хвилястого волосся прикривають плечі, на груди спадає широка, довга і теж хвиляста борода. Автор дещо відходить від канону образу, пишучи волосся і бороду не сивими, а темно-коричневими з сивиною

Декоративність ікони посилює обрамлення, творене двома планками, зовнішньою профільованою та вузьким внутрішнім валиком, міжрам’я симетрично прикрашене боніями різної форми. Особливої краси обрамленню надає контраст чорного тла та сріблясто-білий орнамент на ньому, подібний до елементів оздоблення книжкових текстів кінця XVІ – початку XVІІ ст.

Можливо, художнім взірцем для подібної форми рисунку стали заставки з книжок острозьких, стрятинських або ж київських стародруків, стилістичні мотиви яких дуже близькі.

На полі у верхній частині рами – напис кириличними літерами з елементами в’язі: «ОБРАЗЬ СВЯТОГО ПРОРОКА ИЛІИ».

На території Волині, мається на увазі нинішній адміністративний регіон, храми на честь пророка Іллі називалися не часто. Архівні джерела свідчать, що таких храмів у XVII – XVIIІ ст. було не більше восьми: у с. Дорогиничі Локачинського р-ну, с. Завидів Володимиро-Волинського р-ну, с. Садів Луцького р-ну, с. Хопнів Луцького р-ну та ін. селах, у м. Ратно, м. Камінь-Каширському Згадуються й монастирі, які вже не існують: у м. Любомлі (XVI – початок XVII ст.), м. Володимиро-Волинському (XVII – XVIIІ ст.).

Джерело: Музей волинської ікони

Переглядів: 147 | Додав: administrator | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Зробити безкоштовний сайт з uCoz
Зробити безкоштовний сайт з uCoz