Головна | Статті | Конференції | Анонси | Галерея | Контакти

Волинь туристична

Волинь туристична

,

Агросадиби Волині

,

Туристичні райони

, Волинь, Луцьк, туризм, екскурсії
 



Меню сайту
Пошук
Наші партнери
Музейний простір України
Музейний простір Волині
Історична Волинь
Львівський історичний музей
Рівненський обласний краєзнавчий музей
Житомирський обласний краєзнавчий музей
Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному
Державний архів Волинської області
Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України
Національна спілка краєзнавців України
ДП „Волинські старожитності” ДП „НДЦ” „Охоронна археологічна служба України” Інституту археології НАН України
Волинська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки
Галерея мистецтв „Арт-кафедра”
Сайти музеїв
Волинської області
Форма входу
Логін:
Пароль:
Календар
«  Травень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Головна » 2020 » Травень » 28 » З колекції Музею волинської ікони: «Богородиця замилування»
09:43

З колекції Музею волинської ікони: «Богородиця замилування»

Закрити баннер

Образ «Богородиця Замилування» із церкви Воздвиження Чесного Хреста с.Нудиже Любомльського р-ну. XVIII ст. Матеріали: дерево, левкас, темпера, олія, гравіювання, сріблення, золочення. Реставрація 2019 р., Львівська філія ННДРЦ України (реставратор О.Карапінка).

У збірці Музею волинської ікони уже після реставрації посів чільне місце один із рідкісних взірців сюжету «Богородиця замилування» з окладом XVIII ст. Коли твір було передано на реставрацію, музейники не сподівалися, що під дерев’яним різьбленим золоченим окладом зберігся повноцінний живописний шар. Були припущення, що під ним можуть бути виконані іконописцем лише лики та руки, тобто образ від початку міг бути задуманий як підокладний.

Сьогодні ж можна побачити ікону в усій красі, а поруч і оклад (шати), який свого часу прикрашав її.

Жест Богоматері, що вказує на Спасителя, свідчить про «Одигітрію», але характерна прихильність один до одного святих ликів, їхня близькість, беззаперечно говорить про тип «Замилування». За православною традицією, Божа Матір зображена із покритою головою. Одежі Її у синьо-червоних кольорах: нижній одяг − туніка, а верхній – мафорій. Туніка по вороту і на поручах оздоблена золоченою вишивкою, а багряного відтінку мафорій, орнаментований золотою тасьмою по краю, має зелений виворіт. Ледве видніються на мафорії дві з трьох зірок – знаки приснодівства Богородиці. Немовля – у світло-рожевій сорочечці, оздобленій золоченою вишивкою із рослинним орнаментом. Променисті німби − чітко окреслені, золочені. Тло ікони прикрашене різьбленим рослинним візерунком. Округлий лик Діви виписаний ретельно, із акцентом на проникливому погляді. Ісус безпосередньо простягає ручки для обіймів і ніжно споглядає на Матір. Цікавою деталлю є оголені ніжки Спасителя. Це свідчить про безперечний вплив західного мистецтва на творчість волинських майстрів. Подібне можемо бачити у роботах європейських митців, починаючи з XIV–XV ст., адже композиція «Елеуси» поширилась не тільки в православній культурі, а й у католицькій. Образ Марії з Сином, що прихилився до Неї щічкою, зустрічається на картинах і фресках багатьох відомих художників (до прикладу, знамениті «Мадонни» Рафаеля і Боттічеллі). Цей образ унікальний для волинського іконопису; більш відомими варіантами «Елеуси» в нашому краї є Почаївська та Білостоцька ікони Богородиці.

Джерело: Музей волинської ікони

Переглядів: 302 | Додав: administrator | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Зробити безкоштовний сайт з uCoz
Зробити безкоштовний сайт з uCoz