 28 серпня у Музеї волинської
ікони, в рамках ХХ міжнародної наукової конференції „Волинська ікона:
дослідження та реставрація”, відбулася презентація
книги Жолтовський Павло. UMBRA VITAE. Спогади,
листування, додатки / ред. тому О. О. Савчук ; передм.
М. І. Моздира ; наук. коментар В. С. Романовського ;
підготовка тексту Ж. Д. Сімферовської, О. О. Савчука, В. С. Романовського ; підготовка
та коментарі до листування І. Ю. Тарасенко, С. І. Білоконя ; примітки
Є. О. Котляра,
О. О. Савчука. – 2013. –
608 с. ; 353 іл. – Серія „Слобожанський світ”. Випуск 6.Ім’я Павла Жолтовського,
видатного українського вченого, доктора мистецтвознавства тісно пов’язане з
Волинню. Саме при його науковому керівництві у 1980-х роках були проведені
наукові експедиції Волинського краєзнавчого музею по обліку і збору пам’яток
сакрального мистецтва. Результатом експедицій стало створення фонду релігійного
мистецтва музею. На основі відреставрованої частини збірки, зокрема, колекції
іконопису у 1993 році було створено Музей волинської ікони.
Книга П.М.Жолтовського „Umbra
vitae” (з лат. – „Тінь життя”) складається із чотирьох частин: спогадів,
листування, додатків та довідкових матеріалів. Її відкриває передмова колеги Павла
Миколайовича, доктора мистецтвознавства М.І.Моздира (м.Львів). Спогади мистецтвознавця у двох
частинах під назвою „Життєпис Павла Флавіаріуса” – рукопис, що понад 25 років
зберігався у Харківській державній науковій бібліотеці ім. В.Г.Короленка. Перша
частина рукопису – надзвичайно цікаві спогади Павла Миколайовича про своє
дитинство на Східній Волині (Ізяслав, Острог, Мислятин); перші кроки на
науковій ниві в Житомирі, Харкові, Києві; згадки про унікальні пам’ятки
українського мистецтва та архітектури, знищені у буремні 20-30-і роки ХХ ст.
Крім того читача захоплять філософські роздуми мистецтвознавця про радикальні
зміни, що відбулися у ХХ ст., про осягнення свого життєвого шляху, про долю
людства... Друга частина спогадів – описи міст України, Росії, Польщі,
Німеччини, Чехії, зроблені під час своїх щорічних мандрів. Обидві частини рясно
проілюстровані рідкісними світлинами із сімейного альбому Жолтовських. Через
величезну кількість згаданих пам’яток культури, спогади П.М.Жолтовського прокоментовано
кандидат історичних наук, пам’яткознавцем В.С.Романовським (м.Харків). Друга частина книги – листування
Павла Миколайовича із видатними українськими науковцям: В.Г.Кравченком,
В.М.Зуммером, П.М.Поповим, С.А.Таранушенком, С.І.Білоконем та іншими. Найцікавіші
листи подаються із автографами. Листування прокоментовано кандидат історичних
наук І.Ю.Тарасенко (м. Київ) та доктор історичних наук С.І.Білоконем (м.Київ). Третя частина книги – додатки, до
яких увійшли акростихи авторства П.М.Жолтовського, написані для співробітників
Музею українського мистецтва у Харкові (1926 р.), документи кримінальної справи
та реабілітації мистецтвознавця, автобіографічні матеріали.
Примітки налічують паралельний
коментар до спогадів кандидат мистецтвознавства Є.О.Котляра (м.Харків) та кандидат
філософських наук О.О.Савчука (м.Харків), а сучасні світлини місць дитинства та
перших років наукової діяльності П.М.Жолтовського, згадані у першій частині
спогадів. Також книга оснащена довідковим апаратом: іменним, географічним та
пам’яткознавчим покажчиками, що дозволяють легко орієнтуватися у
високоінформативному матеріалі видання.  Передача примірників книги до
бібліотеки Волинського краєзнавчого музею відбулася під час урочистостей з
нагоди 20-річчя Музею волинської ікони. Презентація у Музеї волинської
ікони розпочалася грою на традиційній бандурі, яку любив слухати Павло Миколайович,
у виконанні братчика Харківського кобзарського цеху Олександра Савчука, відбувся
короткий огляд змісту видання, читання уривків із спогадів Жолтовського, перегляд
на проекторі унікальних світлин із П.М.Жолтовським, нові повідомлення щодо його
життя у Харкові, на засланні тощо. У
презентації взяв участь син видатного українського вченого Микола Жолтовський.
Презентацію провів упорядник,
кандидат філософських наук, доцент кафедри теорії культури і філософії науки
Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна Олександр
Олегович Савчук.
Фото Л.Максимова
|
