 У
Колодяжненському літературно-меморіальному музеї Лесі Українки 25 лютого 2013
року відбулося відкриття виставки „Лісова пісня” Лесі Українки в роботах Софії
Караффи – Корбут” з фондів Музею „Лісова пісня” урочища Нечимне.
Народилася
Софія Караффа-Корбут 23 серпня 1924 року. Нарекли її трьома прекрасними іменами
– Софія – Роксолана – Романа. У 4 роки Софія вже вміла читати, а ще раніше
взяла до рук олівець. Вона малювала все, що потрапляло під руки, залишаючи в
зошитах та альбомах фантастичних птахів та буйне цвітіння землі. Закінчила
Софія Караффа-Корбут Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтв.
Софія
Караффа-Корбут віддала українській книзі 43 роки копіткої праці і стала ще за
життя класиком художнього оформлення, вона проілюструвала 57 книжок українських
авторів, що вийшли загальним тиражем близько 6 млн. примірників. Ніколи нічого
не просила, ніколи не продавала своїх робіт – ні людям, ні музеям, тільки
дарувала.
Від
1990 до кінця 1994 року тривала її праця над „Лісовою піснею” Лесі Українки.
Книжка з ілюстраціями художниці вийшла до 130-річчя від народження письменниці,
завдяки спонсорській підтримці таких відомих симпатиків національного
книговидання, як Степан Давимука, Олександр Горошкевич та Любомир Буняк. Презентація
видання відбулася 22 серпня 2001 року в Національному музеї Львова. Графіка до „Лісової
пісні” стала для художниці життєвим утвердженням. Строгість, символізм
елементів, гра світла і тіні тут поступається місцем лініям, які може виплести
тільки любляча жіноча рука. „Лісову пісню” Софія Караффа-Корбут свідомо обрала
за свій епілог у мистецтві рідного народу, на жертовник служіння якому поклала
все своє життя.
29
листопада 1996 року Софії Караффи-Корбут не стало. Софію Петрівну поховали на
сільському цвинтарі в селі Куткір Буського району на Львівщині. На чорному
мармурі надмогильного пам’ятника зображена Мавка, яка тягне свої долоні вгору,
до сонця.
|