|
Колектив
Волинського краєзнавчого музею
щиро
вітає своїх колег – працівників
Художнього музею у Луцьку
з 40-річним
ювілеєм музею
та зичать
міцного здоров’я,
творчої
наснаги та нових здобутків на ниві
музейництва
та мистецького краєзнавства Волині,
збереження,
дослідження та популяризації
світової
мистецької спадщини та
мистецьких
пам’яток краю!
Довідково:
Художній музей у м.Луцьку відділ Волинського
краєзнавчого музею працює з 6 листопада 1973 року. Він розташований у
колишньому будинку повітової канцелярії і шляхетського суду  ХVІІ–ХVІІІ ст.,
який був збудований у 1789 року на руїнах княжого палацу в Луцькому замку.
Загальна площа одноповерхової будівлі музею становить – 346 м2. Вона
є пристосована під музей та винаймається із 5 січня 1990 року в Луцького
історико-культурного заповідника.
У перші роки свого існування Художній музей працював
під керівництвом художника Олександра Коленка (1973–1974). Тривалий час його
очолював художник Микола Черенюк (1974–1988; 1997–2001). Певний час на чолі музею
був відомий мистецтвознавець Олег Сидор-Гібелинда (1988–1993). Плідно працювала
на посаді завідувача мистецтвознавець Антоніна Лініченко (1996–1997). Великий
внесок у розбудову Художнього музею зробила виконуючи обов’язки завідувача
Тамара Левицька (1993–1996; 2001–2004). Сьогодні музей очолює Зоя Навроцька,
мистецтвознавець, заслужений працівник культури України.
Художній музей у м.Луцьку володіє однією з кращих
колекцій західноєвропейського малярства ХVІІ–ХІХ ст. в Україні. Досить яскраво
тут представлене польське малярство ХVІІІ – поч. ХХ ст. Однією із особливостей
експозиції є колекція, українського історичного портрета XVI–XVIII ст., а також
твори російського та українського мистецтва ХІХ – поч. ХХ ст. Відтак у шести
експозиційних залах музею площею – 263,7 м2 розміщено більше сотні
мистецьких пам’яток (живопис, графіка, скульптура та речі
декоративно-ужиткового мистецтва). Гордістю волинян є полотна таких відомих
майстрів, як Хусепе де Рібера, Естебано Мурільйо (Іспанія), Алесандро Маньяско,
Франческо Лондоніо (Італія), Франс Снейдерс (Фландрія), Йозеф Грассі, Генріх
Гольпейн (Австрія), Ніколя Пуссен (Франція), Франц Вінтерхальтер, Фріц Гуммель
(Німеччина), Ян Матейко, Леопольд Лефлер, Войцех Коссак, Юзеф Брандт, Януарій
Суходольський, Володзімеж Тетмайєр-Пшерва, Пьотр Михайловський (Польща), Іван
Айвазовський, Лук’ян Попов, Кирило Лемох (Росія), Руфін Судковський, Володимир
Орловський, Андроник Лазарчук, Фотій Красицький, Гаврило Остапенко (Україна)
тощо.
Наукові дослідження, атрибуція художніх творів
постійної експозиції, пошук нових експонатів, поповнення ними фондосховища
Волинського краєзнавчого музею були завжди пріоритетними завданнями для
музейників. Значних результатів у дослідженні і комплектуванні художньої
колекції музею досягли науковці Микола Черенюк, Лариса Войницька, Тамара
Левицька, Світлана Хабло, Олег Сидор, Федір Степанюк та ін. Подвижницька праця
цих людей стала фундаментом для відкриття новоутворених підрозділів ВКМ – відділу
етнографії і народних промислів (1989) та Музею волинської ікони (1993).
На 1 січня 2012 року у фондах Волинського краєзнавчого
музею налічувалось 2198 одиниць зберігання творів образотворчого мистецтва. З
них живопису – 1195, графіки – 998, скульптури – 75.
Від часу створення Художній музей м.Луцька – важливий
культурно-мистецький центр художнього життя регіону. Саме тут волиняни мали
змогу бачити унікальні взірці класичного малярства з різних музеїв України,
приватних колекцій («Виставка творів Івана Труша», «Альфонс Муха (1860–1939)», «Барви
Карпат», «Жінки і квіти», «Дивосвіт творчості Марії Приймаченко (1908–1997)»,
«Колористичні метафори Миколи Глущенка (1901–1977)» тощо), твори відомих
вітчизняних художників минулого та сьогодення. Починаючи із 2002 року, колектив
музею, продовжуючи стиль роботи своїх попередників, на ґрунті набутого ними
досвіду починає впроваджувати у свою діяльність нові форми. Значна увага
надається різним формам науково-освітньої діяльності, що згуртовує навколо
музею коло творчої інтелігенції. Музей стає живою динамічною структурою, яка
відповідає новим духовним запитам суспільства. Виставки художників стають не
лише демонстрацією творчого доробку того чи іншого митця, а важливою подією з
науковим змістом («Не хлібом єдиним», «Щаблі до Раю», «Споглядання і
відображення», «Послання брату» та ін.). У виставковій діяльності Художнього
музею важливого значення набуває популяризація українського мистецтва, вивчення
та пропагування пошуків волинських художників ХХ–ХХІ ст. (Виставки «Луцьк у
барвах натхнення», «Діалог поколінь», «Колористична симфонія Камчатки»,
«Гармонія каменю», «Творчість як зміст життя», «Мотиви Луцька» тощо.).
За ініціативою завідувача Художнього музею Зої
Навроцької, яка є головою волинського обласного осередку Національної спілки
майстрів народного мистецтва України, було започатковано проведення акцій
присвячених народному мистецтву Волині – «В руслі великого стилю», «Сяйво
минувшини». Проводилось вивчення та наукове дослідження школи народного малярства
у с.Журавники Горохівського району. Досвід організатора і керівника В.Г.Парахіна,
його педагогічні навики було продемонстровано під час низки майстер-класів, а
також на виставці «Промінь воскресіння».
Яскравою сторінкою діяльності Художнього музею є
історико-культурні акції, під час яких не тільки піднімаються теми пов’язані з
художньою культурою й вітчизняною історією. Ці заходи відбуваються під єдиною
назвою «Волинський соймик шляхетський». Їх відвідують художники, літератори, історики,
науковці, всі кому не байдужа культура рідного народу («Рицар смілостю
упоєний», «Відлуння Полтави», «Українське лицарство у творчості польського
художника Юзефа Брандта (1842–1915)», «Гетьман України Іван Виговський
(?–1664)», «Данило Братковський – український шляхтич, мистець і герой», ін.).
Приєднавшись із 2009 року до Міжнародного проекту «Ніч
музеїв», Художній музей започаткував нову форму діяльності, пов’язану із
популяризацією музейних колекцій, розвитком сучасної вітчизняної культури.
Кожна акція має свою наукову концепцію, пропонує відвідувачам не просто огляд
виставки або прослуховування музики вночі, а спонукаючи їх замислитись над головною
темою, перейнятись проблематикою, новаторськими пошуками та здобутками в царині
музики, літератури, театру («Українське альфреско» (2009), «Мистецтво, талант,
творчість в контексті історії, особистих біографій мистців» (2010), «Українська
культура: минувшина і сьогодення» (2011), «Хочеш осягнути велике? Починай з
малого…» (2012).
В останні роки приміщення музею постійно ставало
концертним залом, лекційною аудиторією, трибуною для виступів науковців та
поетів. У 2010 році тут було презентовано книги таких авторів, як Ярослав
Кравченко «Школа Михайла Бойчука. Тридцять сім імен», Анатолій Свідзинський «Синергетична
концепція культури», Михайло Селівачов (в межах конференції народного мистецтва
«Берегиня»). У цьому ж році були проведені презентації альбому-каталогу творів
народного мистецтва Волині «В руслі Великого стилю»; у 2011 році – книг Олега
Покальчука «Тремтячі еліти» та Петра Троневича «Любарт та його сучасники». У
2012 році проведені поетичні читання Остапа Сливинського.
У 2013 році після завершення ремонту Художній музей
представить розширену, оновлену постійну експозицію. У планах музею нові акції,
виставки, зустрічі з митцями.
Дмитро Зінько
____________________________
Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2013 рік / упр. культури
і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ;
ред.-упоряд. Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2012.
– С. 138-140.
|