До цієї дати Волинський краєзнавчий музей підготував віртуальну виставку «Волиняни у мельниківському визвольному русі», яка знайомить з колекцією матеріалів про волинян – членів ОУН(м), з фондозбірні музею:

Про виставку та волинян-мельниківців розповів кандидат історичних наук, завідувач науково-експозиційного відділу новітньої історії Волинського краєзнавчого музею Богдан Зек у своїй доповіді «Волинський обласний провід ОУН(м) 1941–1944 років» на круглому столі «Андрій Мельник: історія, пам'ять. спадщина» (до 130-ї річниці від дня народження), який був проведений 11 грудня у форматі онлайн Рівненським обласним краєзнавчим музеєм (див. відео з 1.01.12):

Про виставку написала і журналістка Наталія Малімон у статті «У Волинському краєзнавчому музеї розказали про волинян – учасників мельниківського визвольного руху» в газеті «День»:
Задум підготувати онлайн виставку «Волиняни у мельниківському визвольному русі», як повідомив Богдан Зек, кандидат історичних наук, завідувач науково-експозиційного відділу новітньої історії музею, виник у зв'язку із відзначенням 130-річчя від дня народження Андрія Мельника, який припадає на 12 грудня.

«У музеї є значне зібрання матеріалів про членів ОУН(м). Це, насамперед, фонд Миколи Куделі, у музеї діє його світлиця, а також комплекс цінних матеріалів Голови Проводу ОУН Олега Штуля, – каже Богдан Зек. – Аби чим більше людей мало можливість довідатись про волинян – членів мельниківського визвольного руху, ми вирішили підготувати цю виставку в онлайн-режимі. Звичайно ж, на сайті розміщений далеко не увесь комплекс матеріалів про ОУН(м), а лише доволі незначна частина, що зберігається у Волинському краєзнавчому музеї. На постерах виставки ми звертаємося до суспільства, аби люди ділились з нами своїми родинними історіями, що допоможе відновити історичну пам'ять, дізнатися про нові імена членів українського визвольного руху. Адже це все треба робити спільними зусиллями. Історія повинна поставати перед нами не лише в літерах документів, але й людських обличчях».

На виставці є матеріали про волинян Миколу Куделю, Кіндрата Швеця, Григорія Стецюка, Ореста Тарасевича, Олега Штуля. А загалом у фондах музею є матеріали і про інших мельниківців. Задум виставки полягав у тому, аби представити матеріали музейні, а не скопіювати все з інтернету. Богдан Зек – дослідник життя і діяльності Олега Штуля, вони земляки. Олег Штуль значно менше відомий, ніж, наприклад, Степан Бандера, а його життя і діяльність були не менш присвячені Україні. Інтерес до постаті Штуля вилився у підготовку праці «Олег Штуль у боротьбі за Україну». Під час Другої світової війни Штуль перебував у партизанському штабі Тараса Бульби-Боровця. Після її закінчення був головним редактором газети «Українське слово» в Парижі, працював на різних посадах в ОУН(м), а після смерті Андрія Мельника став головою Проводу ОУН. Тривалий час родина Штулів мешкала на Волині, у селі Заліси на Ратнівщині, де похована і його мати, його батько служив тут священником. У гості до братів Штулів, Олега і Василя, в Заліси приїжджала і Олега Теліга. Богдан Зек побував і у Франції, де мешкають зараз нащадки Олега Штуля, презентував там свою наукову працю.

Цікавий факт, що завдяки і Олегу Штулю світ дізнався про В’ячеслава Чорновола. Штуль брав участь у виданні його книги «Лихо з розуму» у Парижі 1967 року. Думаю, ще одним відкриттям виставки є те, що Микола Куделя, відомий колекціонер Шевченкіани, був мельниківцем, за його спогадами від був керівником Торчинського районного проводу ОУН(м), мав псевдо «Недобитий» – через те, що врятувався під час розстрілу у Луцькій тюрмі в червні 1941-го.