Олена Пчілка. Козачка Олена: Посвята М. В. Лисинкові / Передмова, підготовка до друку та упорядкування В. Комзюк, Л. Мержвинська, Н. Пушкар; ілюстрації В. Михальської; відповідальний за випуск А. Силюк. – Луцьк, «Надстир’я» - «Ковельська міська друкарня», 2014. – 58 с.

УДК 821.161.2

ББК 84.4 УКР.1

     П 90

   До книги ввійшло репринтне відтворення та осучаснений текст маловідомої поеми Олени Пчілки, написаної в 1883 році в с.Колодяжне на Волині і надрукованої в українському альманасі «Рада» (м.Київ) в 1884 році.

   Для шанувальників творчості письменниці.

©Волинський краєзнавчий музей, 2014

© Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, 2014

© В.Комзюк, Л.Мержвинська, Н.Пушкар, 2014

©В.Михальська, 2014

передмова

   Олена Пчілка (Ольга Петрівна Драгоманова, в одруженні Косач) – українська поетеса, прозаїк, драматург, публіцист, мемуарист, етнограф, фольклорист, видавець, журналіст, громадська діячка з активною національною позицією, член-кореспондент АН УРСР з 1925 року, сестра вченого, історика, політичного діяча Михайла Драгоманова, матір великої Лесі Українки і ще п’ятьох високоосвічених дітей. У рік 165-річного ювілею письменниці хотілося б повернути сучасному читачу деякі її маловідомі твори. Серед них – поема «Козачка Олена», якою вона дебютувала у журналі «Рада» (Украинськый альманах на 1884 рокъ. Частына друга. Кіевъ. Типографія Г. Т. Корчакъ-Новицкаго, Михайлов. ул., соб. домъ.) першим великим літературним  твором. Вийшло лише два номери журналу, за 1883 і 1884 рр., які підготувала і видала Олена Пчілка спільно з Михайлом Старицьким. Про історію створення поеми авторка розповідає в «Автобіографії»: «До часу проживання нашого в Колодяжному припадають перші мої спроби в поезії, але ніде я тих поезій не друкувала і вже геть пізніше зібрала я їх і видрукувала окремою книжечкою «Думки-мережанки». Та в Колодяжному проте ж оддала я вперше мій белетвір до друку. Було це так: на Різдвяні свята якось приїхали до нас із Києва Науменко і Трегубов. Поїхали вони з моїм чоловіком на полювання. А я в той час писала поему «Козачка Олена». Приїхали з охоти, і я прочитала цю поему Науменкові, мовляв, що я робила, коли їх не було. Науменкові поема сподобалась, і він її забрав із собою, щоб надрукувати в збірникові, який тоді проектувалось у Києві випустити. Та все ж не «Козачка Олена» перша надрукована, бо вмістили її в альманаху «Рада» через кілька років після того, а перед цим вже мої поезії було надруковано в «Зорі».

   У поемі – синтез співзвучності природи і психологічного стану людини, історичної ситуації в Україні XVII ст. і відбиток її в долі маленького села, поєднання героїки і кохання… Автор майстерно використовує різноманітні  художні засоби для розкриття теми та ідеї твору: описи явищ природи, пір року сприяють розвитку дії, діалоги і психологічні роздуми рухають сюжет, короткі строфи нагадують народну пісню, естетизація народного вбрання підтверджує вислів Олени Пчілки з передмови до праці «Украинскій народный орнаментъ. Вышивки, ткани, писанки»: «Яку треба мати повагу до краси!», наскрізний образ хустини, подарованої козачкою Оленою коханому, символізує людське життя, у якому не повинно бути боягузтва, зради Батьківщині. У творі поетеса виводить образи «нової» жінки, чоловіка, якого не утримають вдома дружинині сльози, який не ховається «край запічка того», селян, у котрих «одна розмова, про єдину справу, що обходила життя їх, та їх честь і славу». За художніми образами проглядається часточка історії України, коли сільська громада підтримала гетьмана Дорошенка у його прагненні захистити, за висловами з книги М.Аркаса «Історія України-Русі», «обездолену, поруйновану, спустошену і вилюднену через безпе­рестанні війни Україну», «зібрати її усю докупи, а як пощастить, то й самостійною зробити».

   Поема друкувалася повністю лише один раз, у 1884 році. До нашого часу дійшли поодинокі екземпляри часопису, які, звісно, недоступні сучасному читачеві. П’ять уривків: «Весна-красна», «Цвіту зміна», «Осінь», «Весілля», «Хустина», що увійшли до сучасних видань творів Олени Пчілки, не дають цілісного уявлення про сюжет. В даному виданні подається паралельно повний текст поеми: зліва – першодрук, праворуч – текст поеми за новими вимогами орфографії та пунктуації, зі збереженням автентичності, підготовлений науковими співробітниками Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки Л.Мержвинською та Волинського краєзнавчого музею Н.Пушкар.

   Твір актуальний і у наші дні, коли з новою силою постала проблема незалежності України, діяльності нового «Гетьмана», який би зберіг цілісність держави, підняв і примножив її міць, по-розумному налагодив відносини з іншими країнами. Щоб та кров, яка пролилася в Україні, була вже останньою.

Любов Мержвинська