Головна | Статті | Конференції | Анонси | Галерея | Контакти

Волинь туристична

Волинь туристична

,

Агросадиби Волині

,

Туристичні райони

, Волинь, Луцьк, туризм, екскурсії
 



Меню сайту
Пошук
Наші партнери
Музейний простір України
Музейний простір Волині
Історична Волинь
Львівський історичний музей
Рівненський обласний краєзнавчий музей
Житомирський обласний краєзнавчий музей
Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному
Державний архів Волинської області
Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України
Національна спілка краєзнавців України
ДП „Волинські старожитності” ДП „НДЦ” „Охоронна археологічна служба України” Інституту археології НАН України
Волинська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки
Галерея мистецтв „Арт-кафедра”
Сайти музеїв
Волинської області
Форма входу
Логін:
Пароль:
Головна » Статті

Закрити баннер
Закрити баннер

Людмила КРЕВСЬКА (Луцьк)

КОЛЕКЦІЯ ЛЮЛЬОК У ФОНДАХ ВОЛИНСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ (ВКМ)

Серед багатьох археологічних знахідок в культурних нашаруваннях XVII – XIX століть чільне місце займають люльки. Їхнє дослідження розкриває нові сторінки історії нашого краю.

Люлька або файка є найстаршим приладом, який слугує для вдихання диму тліючого тютюну чи інших рослинних субстанцій.

В Україні люлька з’явилася на початку XVII століття, проникнувши з Оттоманської Імперії та стала надзвичайно популярною серед козацтва. Однак, люлька і ставлення до неї зазнали значних змін. З дешевого пристосування для куріння вона стала частиною іміджу.

У народній уяві люлька була тісно пов‘язана з образом козака. Палити тютюн першими в Україні почали саме козаки. Адже люлька – це не звичайний предмет, це – оберіг, талісман. Втрата люльки вважалася поганою прикметою. Кожний мав свою особисту люльку.

Серед молодих люлька була ознакою молодечості та сили, серед зрілих – символом розсудливості й авторитету, для старших січовиків – прикметою досвіду й мудрості.

Дмитро Яворницький подає згадку про люльку із споминів про Січ: «В кожному курені була люлька – «обчиською» звалась – велика така, нацяцькована бляхами, повсажена намистами та повибита дорогим камінням». Тобто її палили гуртом, передаючи одне одному [7, Т.1; с. 177].

Існувало багато різновидів люльок. Виділяють короткі люльки «носогрійки», або люльки – «бурульки». Були ще коренкові, обковані міддю, завбільшки з великий кулак. Серед козацьких люльок зустрічалися також і привізні – порцелянові, власниками яких були представники більш заможних верств населення.

Форми люльок складалися історично серед майстрів. Українські гончарі намагалися створити кожен виріб неповторним у вирішенні форми та орнаментики. При виготовленні люльок використовували традиційні форми народного посуду і притаманний йому декор.

Матеріалом для виготовлення люльок слугували: дерево, кап, морта, морська пінка, глина, порцеляна, тиква, кукурудзяний качан. У рідкісних випадках люльки виготовляли з синтетичних матеріалів, скла (для наркотичних речовин) та різноманітних металів.

Кожна люлька має такі складові: чашечку, вінець чашечки, гребінь, тулійку, шию чашечки, тулуб чашечки, чубук (дерев’яна частина) [2, с. 29].

Колекція люльок у фондах Волинського краєзнавчого музею (ВКМ) велика і дуже цікава. На сьогоднішній день вона нараховує 258 екземплярів цілих та фрагментарних люльок. Серед експонатів музею – люльки досить великого хронологічного періоду, які датуються XVII – XX ст. У різний час і по-різному вони потрапили до фондів музею. Але основу колекції музею становлять люльки, які були обліковані в інвентарній книзі до 1939 року – 177 одиниць, тобто віднайдені і передані до музею польськими дослідниками та доброчинниками: Пшемиським, Беднарським, Малінським, Леським. Найбільша частина передана Зигмундом Леським та Казиміром Пшемиським з розкопок Луцька, с. Коршів Луцького повіту Волинського воєводства. Одними із перших були люльки, передані Зигмундом Леським з його розкопок.

Частина люльок має пошкодження, що не дозволяє точно встановити їх первісний вигляд та розмір. Слід зазначити, що в опрацьованій колекції більшість люльок не були у використанні.

У результаті аналізу музейної колекції, за матеріалом виготовлення люльки можемо розділити на три групи: 1 металева, 8 дерев‘яних, 249 глиняних.

Переважна більшість люльок в інвентарних записах не мають свідоцтв про їх попередніх власників. Але є й винятки. Зокрема, серед дерев‘яних люльок чотири іменні. В музеї зберігаються люльки:

  1. Прокопюка М. А. – Героя Радянського Союзу, командира партизанського загону спецпризначення, який діяв на території Волинської області;

ВКМ, інв. № Р3 – 553

  1. Юницького А. І. – народного артиста УРСР, працівника Волинського обласного драмтеатру ім. Т. Г. Шевченка;

ВКМ, інв. № Р3 – 825

  1. Майстренка А. І. – комісара з’єднання партизанських загонів під командуванням Рудика М. А.; ВКМ, інв. № Р3 - 981
  2. Юдіна В. В. – ветерана Великої Вітчизняної війни, учасника визволення Луцька; ВКМ, інв, № Р3 – 1758.

На увагу заслуговують ще дві дерев’яні люльки:

  1. Європа, XIX ст. Люлька великого розміру; виготовлена з дуба коричневого кольору. Чашечка глекоподібної форми з масивною округлою нижньою частиною. Вінця ледь відхилені та оздоблені металом. Вінчик чашечки має кришку напівсферичної форми. Тулійка досить довга. Вінчик тулійки закінчується металевим вузьким довгим отвором, в який вставляється мундштук.

ВКМ, інв. № Р3 – 2509.

  1. XIX – XX ст. Люлька жовтого кольору з рельєфним різьбленням. Вгорі чашечки зображено собаку, що біжить, дім і крону дерева. Знизу люлька прикрашена рослинним орнаментом. Місце з‘єднання тулійки з чубуком розбите та частково реставроване гіпсом і обтягнуте залізною стрічкою з видряпаними літерами – «W. М.» Потрапила люлька до музею  1941 року (придбано у А. Грич).

ВКМ, інв. № Р3 – 19.

Оригінальним способом оздоблення поверхні люльок було їх покриття поливою. В колекції музею саме ця група люльок є найчисельнішою – 60 одиниць. Серед розмаїття полив‘яних люльок виділимо окремі типи. Типологію проведемо на основі таких критеріїв: використання, місце виготовлення, форма чашечки і тулійки.

Тип I:

XVII – XVIII ст. Східний тип. Це невеликі за розміром люльки «носогрійки». Характерна їхня особливість – округла нижня частина. Різняться розміром, орнаментом, кольором поливи. За винятком однієї, в усіх люльок втрачена чашечка. Формування у двочастинній формочці. Нараховує цей тип 15 одиниць:

ВКМ, інв. №№ Р3 – 353, 272, 326, 301, 342, 360, 379, 320, 2004, 2067, 1214, 2370, 2470, 2644, 2167.

Тип II:

XVII ст. Східний тип. Чашечка циліндричної форми. Має масивну округлу нижню частину з відігнутими вінцями. Формування у двочастинній формочці. Нараховує цей тип 12 одиниць:

ВКМ, інв. №№ Р3 – 257, 303,106, 278, 295, 293, 329, 355, 299, 1454, 1890, 1220.

Окремо хотілось би виділити одну люльку з цього типу: чашечка висока, циліндричної форми з невиділеним вінчиком. Формування у двочастинній формочці.

ВКМ, інв. № Р3 – 274. Тип III:

XVIII ст. Східний тип. Чашечка глекоподібної форми з округлою нижньою частиною, зрізаною плоско, як денце; відігнутими назовні вінцями. Формування у двочастинній формочці. Цей тип нараховує 5 одиниць:

ВКМ, інв. №№ Р3 – 109, Р3 – 254, Р3 – 259, Р3 – 1736, Р3 – 1221.

Тип IV:

XVII – XVIII ст. Cхідний тип. Чашечка глекоподібної форми з ледь відігнутим назовні вінчиком. Знівельований перехід тулійки до чашечки. Формування у двочастинній формочці. Нараховує цей тип 4 одиниці. Три люльки даного типу неорнаментовані:

ВКМ, інв. №№ Р3 – 363, 351, 2189.

Одна орнаментована рослинним орнаментом: ВКМ, інв. № Р3 – 240.

Тип V:

XVII ст. Східний тип. Чашечка має масивну округлу нижню частину, яка переходить у відігнутий «носик». Вінця потовщені та відігнуті назовні. Формування у двочастинній формочці. Нараховує цей тип 5 одиниць:

ВКМ, інв. №№ Р3 – 265, 273, 250, 338, 2371.

Окремо можна виділити ще одну люльку з цього типу: шия чашечки прикрашена стилізованим зображенням людської голови; тулійка прикрашена стилізованим листям.

ВКМ, інв. № Р3 – 2274.

Тип VI:

XVIII ст. Східний тип. Чашечка глекоподібної форми з округлою нижньою частиною; відігнутими назовні вінцями. По всій висоті чашечки нанесені поздовжні рельєфні лінії. Формування у двочастинній формочці. Тип представлений 1 одиницею:

ВКМ, інв. № Р3 – 236.

П’ятнадцять одиниць цієї групи мають пошкодження. Найчастіше втрачені чашечка для тютюну, тулійка. Тому ми їх віднесемо до фрагментів:

ВКМ, інв. №№ Р3 – 332, 304, 373, 237, 356, 330, 330, 325, 294, 305, 366, 2642, 2001, 2005, 2073.

Один фрагмент віднесено до науково-допоміжного фонду через поганий стан збереження: ДМ – 54100.

Наступною групою по чисельності будуть звичайні глиняні люльки. Спробуємо їх класифікувати за тими ж ознаками, що і полив’яні:

Тип I:

XVII – XVIII ст. Східний тип. Це так звані «носогрійки», невеликі за розміром люльки. Виготовлені з різних глин і тому мають різний колір. Характерна їхня особливість – глекоподібна чашечка, високі вінця, коротка тулійка. Орнаментовані рослинним та лінійним орнаментом. Формування у двочастинній формочці. У переважній більшості цих люльок внутрішня поверхня чашечки задимлена, що свідчить про їх тривале використання для паління тютюну. Нараховує цей тип 57 одиниць:

ВКМ, інв. №№ Р3 – 284, 293, 297, 327, 302, 357, 107, 232, 376, 267, 375, 243, 1999, 1922, 334, 1464, 1580, 365, 348, 256, 1370, 1919, 262, 289, 359, 1213, 371, 372, 387, 354, 300, 242, 333, 1923, 2165, 361, 343, 367, 328, 383, 307, 339, 384, 380, 249, 385, 283, 324, 234, 279,1998, 1455, 1452, 2275, 3528, 3345, 3343.

Тип II:

XVII – XVIII ст. Східний тип. Люльки найпростішої форми, неорнаментовані. Єдина відмінність у чубуку та розмірах. Нараховує цей тип 23 одиниці:

ВКМ, інв. №№ Р3 – 244, 105, 298, 341, 281, 323, 246, 311, 108, 235, 261, 315, 349, 364, 2166, 2000, 1451, 1918, 1583, 1839, 2937, 1581, 2003.

Тип III:

XVII – XVIII ст. Східний тип. Чашечка висока циліндричної форми з виділеним бортиком внизу. Вінчик чашечки не виділений. Люльки орнаментовані. Формування у двочастинній формочці. Нараховує цей тип 6 одиниць:

ВКМ, інв. №№ Р3 – 336, 263, 306, 1921, 2164, 1357.

Одна люлька має чашечку глекоподібної форми: ВКМ, інв. № Р3 – 2190.

Тип IV:

XVII – XVIII ст. Східний тип. Чашечка з орнаментованою нижньою частиною, зрізаною плоско, як денце. Формування у двочастинній формочці. Нараховує цей тип 19 одиниць:

ВКМ, інв. №№ Р3 – 350, 388, 362, 269, 271, 331, 268, 370, 340, 352, 276, 2006, 2072, 3593, 2007, 2065, 2643, 1465, 2574.

Тип V:

XVII – XVIII ст. Східний тип. Чашечка глекоподібної форми з ледь відігнутим назовні вінчиком. Має масивну округлу нижню частину. Формування у двочастинній формочці. Нараховує цей тип 4 одиниці:

ВКМ, інв. №№ Р3 – 241, 313, 3523, 1463.

Тип VI:

XVII – XVIII ст. Східний тип. Неорнаментовані. Низ чашечки у вигляді поперечних та поздовжніх ліній. Формування у двочастинній формочці. Нараховує цей тип 10 одиниць:

ВКМ, інв. №№ Р3 – 255, 381, 287, 378, 282, 3174, 2062, 3175, 1453, 1462.

Тип VII:

XVII – XVIII ст. Східний тип. Неорнаментовані, найпростішої форми люльки. Виділений бортик внизу чашечки. Формування у двочастинній формочці. Нараховує цей тип 8 одиниць:

ВКМ, інв. №№ Р3 – 275, 253, 319, 321,345, 314, 286, 3477.

Тип VIII:

XVII ст. Туреччина. Східний тип. Чашечка має масивну округлу нижню частину та циліндричну верхню. Тулійка має потовщення на кінці з насічками. Формування у двочастинній формочці. Нараховує цей тип 4 одиниці:

ВКМ, інв. №№ Р3 – 245, 239, 1745, 1840.

Тип IX:

XVIII ст. Східний тип. Аналоги до полив‘яних. Чашечка має масивну округлу орнаментовану нижню частину, яка переходить у відігнутий «носик». Вінця потовщені та відігнуті назовні. Формування у двочастинній формочці. Нараховує цей тип 2 одиниці:

ВКМ, інв. №№ Р3 – 252, 280.

Тип X:

XVII – XVIII ст. Східний тип. Чашечка глекоподібної форми. Тулійка має значне потовщення на кінці у вигляді бортика. Формування у двочастинній формочці. Характерна особливість типу – багата орнаментація. Нараховує цей тип 12 одиниць.За розмірами люльки даного типу можна розділити на три підтипи:

1. малих розмірів (5 одиниць): ВКМ, інв. №№ 3062, 2980, 312; зокрема, дві люльки мають обточені вінця:  ВКМ, інв. №№ 3344, 238;

2. середніх (4 одиниці): ВКМ, інв. №№ 347, 290, 322, 285;

3. великих (3 одиниці): ВКМ, інв. №№ 317, 310, 386.

Тип XI:

XVII – XVIII ст. Туреччина. Східний тип. Чашечка має масивну округлу нижню частину. Тулійка досить довга з потовщенням. Люлька вишневого кольору з позолотою; орнаментована рельєфним орнаментом. Формування у двочастинній формочці. Тип представлений 1 одиницею:

ВКМ, інв. № Р3 – 264. Тип XII:

ХІХ ст. Східний тип. Люльки стрункі, витягнуті догори. Мають чашечку циліндричної форми з невиділеним вінчиком. Формування у двочастинній формочці. Нараховує цей тип 2 одиниці:

ВКМ, інв. №№ Р3 – 266, 251.

Тип XIII:

ХІХ ст. Східний тип. Чорнолощена кераміка. Люльки даного типу мають чашечку циліндричної форми, досить довгу тулійку з потовщенням на кінці. Від інших люльок чорнолощені відрізняються технологією випалювання, кольором. Нараховує цей тип 2 одиниці:

ВКМ, інв. № Р3 – 952/1, 2.

Тип XIV:

Цікавими в колекції є три абсолютно різні люльки з фаянсової маси:

  1. XVIII – XIX ст. Східний тип. Чашечка має форму дзвіночка з широким отвором і відігнутим назовні вінчиком. Всередині люлька білого, зовні сірого кольору. Основа чубука починається від середини чашечки досить широкою смужкою. Формування у двочастинній формочці.

ВКМ, інв. № Р3 – 316.

  1. XVIII – XIX ст.Східний тип. Люлька білого кольору. Має циліндричну верхню частину з ледь відхиленими вінцями; незначне потовщення внизу. Формування у двочастинній формочці.

ВКМ, інв. № Р3 – 277.

  1. XVIII – XIX ст. Східний тип. Чашечка для тютюну втрачена. Люлька білого кольору. Має досить високий ребристий розширений догори чубук. Нижня частина чашечки орнаментована поздовжніми рельєфними лініями. Формування у двочастинній формочці.

ВКМ, інв. № Р3 – 382.

Двадцять сім одиниць групи належать до фрагментів:

ВКМ, інв. №№ Р3 – 248, 369, 368, 344, 309, 292, 346, 377, 358, 374, 335, 247, 258, 260, 296, 308, 2074, 2637, 2064, 2071, 3011, 2075, 2069, 3476, 2066, 3475, 2070.

У музейній колекції зберігаються сім глиняних люльок та один фрагмент, що мають клейма. Зокрема:

  1. XVIII ст. Туреччина. Східний тип. Чашечка має масивну округлу нижню частину та циліндричну верхню. Виділений бортик внизу чашечки. Тулійка має значне потовщення у вигляді широкого орнаментованого манжету. Формування у двочастинній формочці. На боковій стороні тулійки клеймо овальної форми:   ймовірно, арабський напис.

ВКМ, інв. № Р3 – 104.

  1. XVIII ст. Туреччина. Східний тип. Чашечка має масивну округлу нижню частину та циліндричну верхню. Виділений бортик внизу чашечки. Тулійка має потовщення на кінці з дрібними насічками. Формування у двочастинній формочці. На боковій стороні тулійки клеймо овальної форми: рельєфний малюнок у вигляді солярного знаку.

ВКМ, інв. № Р3 – 288.

  1. XVII – XVIII ст. Східний тип. Фрагмент. Чашечка з округлою масивною нижньою частиною. Формування у двочастинній формочці. Втрачений вінчик чашечки та частина тулійки. На боковій стороні тулійки клеймо круглої форми у вигляді рослинного орнаменту.

ВКМ, інв. № Р3 – 233.

  1. XVIII ст. Туреччина. Східний тип. Чашечка має масивну округлу нижню частину та невисоку циліндричну орнаментовану верхню. Тулійка коротка, має потовщення на кінці з насічками. Формування у двочастинній формочці. На тулійці клеймо: нечіткий напис «GROSMANN».

ВКМ, інв. № Р3 – 2401.

  1. XVIII ст. Туреччина. Східний тип. Чашечка має масивну округлу нижню частину та невисоку циліндричну верхню.Тулійка майже втрачена. На боковій стороні тулійки клеймо круглої форми: ймовірно, арабський напис.

ВКМ, інв. № Р3- 337.

  1. XVIII ст. Туреччина. Східний тип. Чашечка має масивну округлу нижню частину та невисоку циліндричну орнаментовану верхню. Тулійка коротка; має потовщення на кінці з насічками. На боковій стороні тулійки клеймо овальної форми: ймовірно, арабський напис.

ВКМ, інв. № Р3 – 270.

  1. XVIII ст. Східний тип. Чашечка глекоподібної форми з опуклою, округлою орнаментованою нижньою частиною. Тулійка має потовщення на кінці з насічками. Формування у двочастинній формочці. На боковій стороні тулійки клеймо у вигляді рослинного орнаменту.

ВКМ, інв. № Р3 – 318.

  1. XIX ст. Східний тип. Чашечка циліндрична, шестигранна. Тулійка шестигранна з відігнутим назовні потовщеним вінчиком. Формування у двочастинній формочці. З обох сторін тулійки клеймо. Нечіткий напис: «MEIDLIN?» на іншій стороні «СSS».

ВКМ, інв. № Р3 – 1579.

Отже, фондова колекція люльок має велику історичну та художню вартість, яка, без сумніву, заслуговує на увагу з багатьох поглядів. У науковий обіг вводиться вперше.

Скорочення:

ВКМ – Волинський краєзнавчий музей; Інв. № – інвентарний номер;

Р3 – група зберігання «Дерево, кістка, солома, скло, кераміка, пластичні матеріали»; Cт. – століття.

_________

  1. Воропай О. Звичаї нашого народу. – К., 1991. – Т. П. – С. 420 – 422.
  2. Коваленко О. Глиняні люльки XVII – XVIII століть (за матеріалами Полтавщини). – Опішне: Українське народознавство, 2008. – 144 С.: іл.
  3. Милян Т., Лазурко О., Шніцар М., Войтович Н., Шимак В. Скарби підземного Львова. – Львів, 2011.
  4. Попованова О., Горішний П. Люльки XVII – XVIII століття із фондів Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» (за матеріалами археологічних розкопок 1991-1993 рр. у м. Чигирин) // Нові дослідження пам‘яток козацької доби в Україні. – К.: Часи козацькі, 1998. – Вип. 7. – С. 157-161.
  5. Свєшніков І. К. Битва під Берестечком 1651 р. – Львів: Світоч, 1993.
  6. Фонди Волинського краєзнавчого музею; група зберігання «Дерево, кістка, солома, скло, кераміка, пластичні матеріали».
  7. Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. – Львів: Світ, 1990. – В 3 т. – Т. 1. – 319 с.
  8. Большая Советская энциклопедия. – М.: Советская энциклопедия, 1971. – Т. 6. – 624 с.

_____________________________

Волинський музей. Історія і сучасність. Науковий збірник. Випуск 5. Матеріали V Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 23-й річниці Незалежності України та 85-й річниці створення Волинського краєзнавчого музею, м. Луцьк, 16 травня 2014 року. Упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2014. – С. 93-97.

 

Категорія: Статті | Додав: administrator (16.02.2015) | ОПИС ЗНАКІВ |
Переглядів: 1435 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Зробити безкоштовний сайт з uCoz
Зробити безкоштовний сайт з uCoz