Людмила ЛАНШИНА (Луцьк)

ДІЯЛЬНІСТЬ П. А. ТУТКОВСЬКОГО НА ВОЛИНІ

(Каталог матеріалів П. А. Тутковського у фондах Волинського краєзнавчого музею)

Павло Аполлонович Тутковський є однією з найяскравіших постатей вітчизняної науки кінця ХІХ – початку ХХ століття. Народився він 1 березня 1858 року в містечку Липовець Київської губернії в родині службовця. Прадід був запорізьким козаком на прізвище Тутко. Батько, Аполлон Лукич, випускник юридичного факультету Київського університету, працював суддею на Волині й Київщині. Дитинство Павла, старшого брата Миколи та сестри Софії пройшло під пильним доглядом надзвичайно культурної та музично освіченої матері Юлії Антонівни.

Середню освіту отримав в Житомирській класичній гімназії, де з 5-го класу почав захоплюватись самостійним вивченням природничих наук, яких у шкільній програмі зовсім не було. Після закінчення гімназії зі срібною медаллю в 1877 році Тутковський був прийнятий на природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету. Улюбленими предметами у нього були хімія і мінералогія, тому багато часу він проводив в лабораторіях. На третьому курсі молодий дослідник видав літографований переклад підручника з мінералогії К. Наумана, який потім використовувався студентами, а пізніше свою першу оригінальну наукову роботу з кристалографії. Обидві роботи були ілюстровані великою кількістю малюнків, зроблених Тутковським.

У студентські роки на допомогу батьків не доводилось розраховувати, тому Павло займався репетиторством. Уже на І курсі університету він одружився на Олені Дмитрівні Багалєй, сироті, яка взяла прізвище свого хрещеного батька – відомого українського історика, професора Харківського університету Д. І. Багалєя. Молода сім’я не мала ніяких засобів до існування, тому Тутковському доводилось постійно підробляти, читаючи приватні лекції. Одночасно, він продовжував із захопленням працювати в університетських лабораторіях, їздив з викладачем з геології та мінералогії К. М. Феофілактовим на геологічні екскурсії в околиці Києва та поступово набував навики дослідника.

Перші кроки наукової діяльності П.А. Тутковського назавжди поєднали його долю з поліським краєм. Вчений майже 30 років свого життя присвятив вивченню Волинського Полісся – унікального краю з неповторною чудовою природою, своєрідними ландшафтами та геологічною будовою, великою кількістю озер і річок, багатством флори і фауни. Невтомний дослідник палко полюбив Волинь, про яку захоплено писав: ,,Щедрий науковий ужиток дає понад сподівання Полісся і геологу; тут, можна сказати, що ні крок, то ціла поема, яка оповіщає про великі події далекого минулого”.

Перше знайомство Тутковського з Волинським Поліссям припадає на останні десятиріччя ХІХ століття, коли молодий вчений працював на посаді консерватора мінералогічного та геологічного кабінету. Згодом, вчителюючи в середніх школах Києва, він мав змогу познайомитись з озерним краєм ґрунтовніше. І хоча відрядження у найвіддаленіші куточки Волині на мізерні кошти Товариства природодослідників виснажували морально і фізично, вони дали позитивні результати. Його багатогранна наукова робота була спрямована на ґрунтовне вивчення геологічної будови, рельєфу, корисних копалин, підземних вод, озер, річок, населених пунктів та ін. Павло Аполлонович є автором понад 80 наукових праць, присвячених дослідженню цього краю, а саме: ,,З геології Луцького повіту Волинської губернії” (1897), ,,Поліські ,,вікна” (1899), ,,Озеро Світязь і народні легенди про нього” (1901), ,,Про післятретинні відклади Володимир- Волинського та Ковельського повітів Волинської губернії” (1902), ,,Про геологічні дослідження 1900-1901 рр. вздовж Києво-Ковельської залізниці” (1902), ,, Викопні пустині Північної півкулі” (1910), ,,Карстові явища та самобутні артезіанські джерела у Волинській області” (1911;1912), ,,Післятретинні озера в північній смузі Волинської губернії” (1912), ,,Геологічний нарис Володимир-Волинського, Ковельського та Овруцького повітів Волинської губернії” (1916), ,,Нариси з природи України” (1920) та ін.

У своїй ґрунтовній науковій праці ,,Поліські ,,вікна” (1899) Тутковський подає топографічну карту частини Луцького повіту Волинської губернії, де знайдені сильні самобутні джерела ,,вікна”, описує походження назви оконських джерел, особливості рельєфу та геологічної будови околиць Оконська та інші поліські ,,вікна”, походження і характер води, ймовірні причини утворення та значення їх в гідрології Полісся.

У 1899 році вчений провів докладне дослідження легендарного озера Світязь, простори якого вразили до глибини душі. ,,Український Байкал” настільки полонив його увагу, що в 1900 році в ХХІХ томі

,,Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона” була надрукована його перша публікація про це озеро, в якій подано науковий опис озера,яке разюче відрізняється характером своєї чистої і прозорої води від сусідніх дрібних озер і боліт, живиться потужними глибинними джерелами підкрейдової артезіанської води. Від місцевого населення Тутковський зібрав, а пізніше опублікував 9 легенд про озеро Світязь, серед них: легенда про походження озера, про скарб водяника, про зачаровані гроші, про дзвін, про сома та ін.

У 1907 році в ІХ додатковому томі ,,Енциклопедичного словника” була надрукована біографія П.А. Тутковського – геолога і географа, співробітника ,,Словника”, в якій висвітлюється велика наукова діяльність вченого та його участь в дослідженні природи Волині.

З 1904 по 1909 роки Павло Аполлонович жив і працював у м. Луцьку – тоді повітовому центрі Волинської губернії. Він був інспектором народних училищ 5-го району губернії (Луцький повіт). Сюди Тутковський приїхав, маючи досвід і визнання в науковій діяльності та педагогічній роботі. Саме тут він мав можливість бути ближче до природи і весь вільний час, особливо в літні місяці, досліджувати край, виявляти та збирати фактичний матеріал.

Вчений згадував,що бував в таких місцях Полісся, куди не ступала людська нога, особливо багато здійснював відважних походів по болотах.

Зрозуміло, що дослідження Полісся за часів царської Росії вимагали від молодого дослідника максимальної затрати моральних сил та енергії. Як свідчить його автобіографія, Тутковському по кілька місяців доводилось харчуватись лише чорним хлібом і чаєм, бо ,,в тих поліських нетрях і за гроші не можна нічого дістати та й часу для цього не було”. Та ці труднощі його не злякали і, навіть, в таких умовах наукова робота повністю захоплювала вченого.

З праць Павла Аполлоновича можна дізнатися і про надзвичайно тяжке життя поліщуків, за якими він мав можливість спостерігати під час своїх подорожей: ,,На галявинах трапляються зрідка злиденні сільця, при вигляді яких мимохіть стискається від жалю серце. Сиротливо туляться під лісом низенькі, похилені і почорнілі від вогкості, погано побілені, сяк-так збиті, рублені хатинки поліщуків з маленькими вікнами, оточені жалюгідними подвір’ячками, стіни хатинок іноді для захисту від зимових холодів обшиті зовні очеретом або соломою. Непривітне кладовище з кривими дерев’яними хрестами, на якому буквально – ні билиночки, лежить біля самісінької дороги. Інші сільця розмістились у чорному болоті… Із здивуванням запитуєш себе, як можуть жити люди на цих похмурих, підозрілих трясовинах”.

За дорученням Геологічного комітету Тутковський здійснював геологічне дослідження вздовж Києво-Ковельської залізниці, будівництво якої тоді планувалося. Водночас, він завершував детальне дослідження території 16-го аркуша 10-верстної загальної геологічної карти Європейської частини Росії і виконав її настільки досконало, що вона відповідала 3-верстній. Щорічно готував і публікував стислі попередні звіти про проведену роботу над картою.

На основі зібраних на Волині багатих фактичних матеріалів Павло Аполлонович надрукував пізніше ряд праць з різних галузей геології, палеонтології та фізичної географії.

Працюючи інспектором народних училищ, Тутковський піднімає питання про необхідність розширення приміщення Луцького двокласного міського училища, в якому отримували початкову освіту діти найбіднішої частини населення Луцька. Училище настільки було ,,переповнене учнями, що класна робота вчителів вкрай скрутна… учням нічим дихати і ніде сидіти ”. Павло Аполлонович пише доповіді в Луцьку міську управу, яка за його свідченням, ще з 1903 року не спромоглася для цих потреб асигнувати відповідних коштів”. З метою працевлаштування бідноти вчений пропонував відкрити при училищі вечірні курси рукоділля, невтомно боровся за підвищення заробітної плати вчителям.

У 1909 році Тутковський переїхав з Луцька до Житомира, де працював директором народних училищ Волинської губернії і приймав активну участь в роботі Товариства дослідників Волині, з 1910 року – був його Віце-головою.

У 1911 році в Московському університеті вчений успішно захистив докторську дисертацію під назвою ,,Викопні пустелі Північної півкулі”, яка була підсумком багаторічних наукових досліджень природи Волині. Йому було присвоєно звання доктора географії, а Казанський університет удостоїв його докторського ступеня мінералогії та геології.

У 1913 році Тутковський переїхав до Києва, де працював приват-доцентом, а пізніше – професором Київського університету.

У 1919 році Павло Аполлонович був обраний у перший склад академіків України. З 1921 по 1930 роки він очолює фізико-математичний відділ АН України, а з 1924 по 1926 роки – Голова науково-дослідної кафедри геології АН України. У 1929 році він отримав звання академіка АН Білорусії.

Таке широке коло обов’язків у Тутковського завжди поєднувалось із активною громадською діяльністю вченого-педагога. Він організував при Академії наук Геологічний музей, який у 1928 році отримав статус національного. Павло Аполлонович видав словник української геологічної термінології, а також підручники з мінералогії, геології та географії.

У листопаді 1929 року вчений переніс складну операцію. Та, навіть, у такому стані оптимізм не залишав його. Він складав плани подальших геологічних досліджень. Але важка хвороба знесилювала організм, і 3 червня 1930 року Тутковського не стало.

Подвижницьким життям Великого українця – Павла Аполлоновича Тутковського можна лише захоплюватись. Його серце завжди було сповнене великої любові до Волинського Полісся, відгомін якої звучить у його незабутніх словах: ,,Природа нашого Полісся являє стільки своєрідної краси і знаменитих явищ, стільки пам’яток віддалених геологічних подій, що може дати на довгі літа рясний матеріал для праці вчених, митців і поетів”.

Щодо історії створення персонального фонду П. А. Тутковського у Волинському краєзнавчому музеї. Довгий час матеріалів відомого геолога у ВКМ не було. Справа в тому, що музей у Луцьку було відкрито тільки в 1929 році. Всі цінні колекції, які зібрав великий вчений у нашому краї під час наукових експедицій, а також документальні матеріали, його праці знайшли іншу адресу. До того ж історичні події, які тут відбувалися, значно ускладнювали їх пошук, через що він був досить тривалим.

Тільки в повоєнні роки, завдяки проведеній роботі в архівах, бібліотеках, музейних закладах та серед краєзнавців вдалося зібрати не тільки відомості про П. А. Тутковського, а також його публікації, фотознімки, архівні документи.

Найбільш цінними надбаннями музею були праці вченого. З Москви надійшов журнал ,,Землеведение” кн. IV за 1900 рік, в якому була надрукована ґрунтовна наукова праця П. А. Тутковського ,,Полесские ,,окна” ( 1899).

,,Труды общества исследователей Волині” музей отримав з міста Краснодара та Оренбурзького краєзнавчого музею. На книгах збереглися печатки ,,Оренбургский отдел русского географического общества” (відомо, що Товариство дослідників Волині підтримувало тісні зв’язки та проводило обмін друкованими виданнями з рядом наукових товариств та установ).

,,Карту-справочник строительных материалов по Западному фронту” та ,,Энциклопедический словарь Брокгауза и Эфрона” було одержано з Ленінграда. Тутковський був одним із активних співробітників цього словника. Тут він опублікував багато наукових матеріалів, окремі з них пов’язані з Волинню – це статті, в яких подає детальний опис басейнів річок Прип’ять, Ствига, Стир, Стохід, Струмінь, Стубла, Турія та ін.

Збереглися архівні документи, написані Тутковським в Луцьку міську управу, з яких дізнаємося про невтішний, занедбаний стан народної освіти та піклування вченого щодо поліпшення роботи народних училищ.

На основі досліджень та зібраних матеріалів у Волинському краєзнавчому музеї у відділі природи створена експозиція, присвячена П. А. Тутковському, оформлено фотодокументальну виставку,, Тутковський і Волинь”, проводяться тематичні вечори та екскурсії, підготовлено публікації та репортажі по радіо та телебаченню. Матеріали вченого привертають увагу науковців, викладачів, студентів, учнів. Науково-дослідницька та збиральницька робота проводиться і нині. Музейні працівники підтримують зв’язки з дослідниками наукової спадщини Тутковського – викладачами географічного факультету Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки, науковцями Шацького національного природного парку, бібліотеками, архівом та ін.

Нині персональний фонд П. А. Тутковського у колекції Волинського краєзнавчого музею нараховує 25 одиниць. Згрупований у покажчику за розділами: фотокопії, ксерокопії, книги, праці, програми.

Вживані скорочення:

ВКМ – Волинський краєзнавчий музей

КДФ – інвентарна група ,, Книги, документи, фотографії ” П – інвентарна група ,, Природа ”

ДМ – інвентарна група ,, Допоміжні матеріали ”

І. Праці П.А.Тутковського, опубліковані в журналах

1. Тутковский П.А. Полъсскія ,,окна” (cъ картою) // Землевъдъніе / ред. Д. Н. Анучин. – Москва: Общество типографіи А.И. Мамонтова. – 1900. – С. 29 –82. – ВКМ, інв. №  П – 4498.

IІ. Документи

1. .Тутковский П.А. Карта-справочник строительных материалов по Западному фронту // Справочная карта строительных материалов и других полезных ископаемых в пределах 16-го листа и восточной части 7-го листа 10-верстн. карты Европейской России. – Петроград: Государственная типография. – 1916. – ВКМ, інв. № КДФ – 2237.
2. Предварительный отчетъ Волынскому Губернскому Земскому Собранію объ организаціи, исполненіи и результатах почвенныхъ изслъдованій Волынской губерніи, произведенныхъ лътомъ 1913 года. – К.: Типографія 2-й Артели. – 1913. – 71 с. – ВКМ, інв. № КДФ – 5615.

IIІ. Ксерокопії та фотокопії праць П. А. Тутковського

1. Ксерокопія. Тутковский П.А. Послътретичныя озера въ съверной полосъ Волынской губернiи. 4 стор. – ВКМ, інв. № ДМ – 64100.
2. Ксерокопія. Тутковский П.А. Янтарь въ Волынской губерніи // Труды общества изслъдователей  Волыни. – Т. ІV. – С. 21–53. – ВКМ, інв. № ДМ –36235.
3. Ксерокопія. Тутковский П.А. Провалы почвы въ побережьяхъ ръкъ Стохода, Стыри и Горыни // П.А. Тутковский. Карстовыя явленія и самобытные артезіанскіе ключи въ Волынской губерніи. – Статья ІІ. – С. 79 –117. – ВКМ, інв. № ДМ – 35476.
4. Ксерокопія. Тутковский П.А. Антропогеографическіе этюды по Волыни. Плотность населенія, людность и размъры поселеній по фізико–географическимъ зонамъ Волынской губерніи. – 1 арк. – ВКМ, інв. № КДФ –5617.
5. Ксерокопія. Тутковский П.А. Геологическій очеркъ Луцкаго уъзда Волынской губерніи ( Краткій предварительный отчетъ объ изслъдованіяхъ 1914 года) // Труды общества изслъдователей Волыни. – Приложение к Т. ХІІ. – 1915. – С. 25 –34. –  ВКМ, інв. № ДМ – 35474.
6. Ксерокопія. Тутковский П.А. Заметки о базальтъ и третичныхъ песчаникахъ Луцкаго уъзда. – С. 101 – 113. – ВКМ, інв. № ДМ – 35475.
7. Ксерокопія книги. Академік Павло Тутковський (автобіографія). – К.: Вид-ня Акад. Наук. – 1929. –20 с. – ВКМ, інв. № ДМ – 25784.
8. Ксерокопія біографії П.А. Тутковського. – ВКМ, інв. № ДМ – 64101.
9. Ксерокопія. Тутковский П.А. Культ лесов прежде и теперь // Этико-эстетический подход в охране дикой природы и заповедном деле (из отечественных классических работ). – К.,1997. – ВКМ, інв. № ДМ – 64102.
10. Ксерокопія. Тутковский П.А. Мъсторожденія строительныхъ камней въ Луцкомъ уъзде Волынской губернiи. 5 стор. – ВКМ, інв. № ДМ – 64103.
11. Ксерокопія. Тутковській П.А. Передісторична природа Києва ( Геологічне минуле території Києва за четвертинного періоду). – С. 179 – 187. – ВКМ, інв. № ДМ –64104.
12. Фотокопія. Титульна сторінка праці. Тутковській П.А. Ископаемыя пустыни съвернаго полушарія (приложеніе къ ,,Землевъдънію” за 1909 г.). – Москва, 1910. – ВКМ, інв.№ ДМ – 25692.
13. Фотокопія. Перша сторінка праці і зміст. Тутковській П.А. Карстовыя явленія и самобытные кючи въ Волынской губерніи. Статья І. Провалы почвы на Полъсской желъзной дорогъ. – ВКМ, інв. № ДМ – 25693.
14. Фотокопія. Титульна сторінка праці. Тутковській П.А. Мъсторожденія строительныхъ камней въ Луцкомъ уъздъ Волынской губерніи. – Житоміръ: Электрич. типография насл. М.Дененмана. – 1912. – ВКМ, інв. № ДМ – 25694.
15. Фотокопія. Титульна сторінка праці . Тутковській П.А. Задачи и предълы географіи. Вступительная лекція, прочитаная въ Университетъ Св. Владиміра 13 сентября 1913 года. – Житоміръ. Электрич. Типографія насл. М. Дененмана. – 1914. – ВКМ, інв. № ДМ – 25696.
16. Фотокопія. Перша сторінка праці. Тутковській П.А. Замътка о базальтъ и третичныхъ песчаникахъ Луцкаго уъзда. – ВКМ, інв. № ДМ –25697.
17. Фотокопія. Лист (заява) інспектора народних училищ 5-го району Волинської губернії П.А. Тутковського до Луцького міського голови. 2.10.1908. – ВКМ, інв. № ДМ –25703.
18. Фотокопії. Легенди, зібрані П.А. Тутковським про озеро Світязь. – ВКМ, інв. № ДМ – 25698 /1-4.
19. Фотокопія. Титульна сторінка праці. П.А. Тутковський. Нариси з природи України. – Вип. І. – Бібліотека природознавства. – ВКМ, інв. № ДМ – 64079.
20. Фотокопія. Титульна сторінка праці. П.А. Тутковський. Словник геологічної термінології (проект).  – К.: Державне видавництво України, 1923. – ВКМ, інв. № ДМ – 64080.
21. Фотокопія . Титульна сторінка праці. П.А. Тутковський. Нариси з природи України. – Вип. І. – К.: Всеукраїнський кооперативний видавничий союз, 1920. – ВКМ, інв. № ДМ – 64081.
22. Фотокопія. План м. Луцька, намальований П.А. Тутковським. – ВКМ, інв. № ДМ – 64082.
23. Фотокопія. П.А. Тутковський в роки мандрівок по Волинському Поліссю. – ВКМ, інв. № ДМ – 64083.
24. Фотокопія. П.А. Тутковський після закінчення Київського університету. 1883 р. – ВКМ, інв. № ДМ – 64084.
25. Фотокопія. П.А. Тутковський зі своїм старшим братом Миколою. 1872 р. – ВКМ, інв. № ДМ – 64085.
26. Фотокопія. П.А. Тутковський зі своєю дружиною О.Д. Багалій та дітьми Вадимом, Ольгою, Зинаїдою, Юлією.1890. – ВКМ, інв. № ДМ – 64086.
27. Фотокопія. П.А. Тутковський зі своєю другою дружиною Марією Юхимівною, сестрою та дітьми Сергієм, Іриною, Олександром. 1901 р. – ВКМ, інв. № ДМ – 64088.
28. Фотокопія. П.А. Тутковський – організатор і перший директор Геологічного музею. 1927р. – ВКМ, інв. № ДМ – 64087.
29. Фотокопія. Портрет П.А. Тутковського. – ВКМ, інв. № ДМ – 64089.
30. Фотокопія. П.А. Тутковський на ювілейному засіданні ВУАН з нагоди 70-річчя від дня народження. 1929 р. – ВКМ, інв. № ДМ – 64090.
31. Фотокопія. П.А. Тутковський в останні роки життя. – ВКМ, інв. № ДМ – 64091.

32. Фотокопія. Будинок, в якому жив П.А. Тутковський під час роботи в Житомирі ( вул. Провіантська, 12,  тепер – Вул. Довженка, 27). – ВКМ, інв. № ДМ – 64092.
33. Фотокопія. Будинок у м. Луцьку по вул. Кривий вал, де жив П.А. Тутковський. – ВКМ, інв. № ДМ – 64093.
34. Фотокопія. Загальний вид на м. Липовець Київської губернії, де народився П.А. Тутковський. – ВКМ, інв. № ДМ – 64094.
35. Фотокопія. Будинок, у якому знаходився Музей Товариства дослідників Волині до І Світової війни. м. Житомир. – ВКМ, інв. № ДМ – 64095.
36. Фотокопія. Лист-заява інспектора народних училищ 5-го району Волинської губернії П.А. Тутковського до Луцької міської управи (рукопис). 1908. – ВКМ, інв. № ДМ – 64098.
37. Фотокопія. Фото П.А. Тутковського. Післяльодовикові бархани. – ВКМ, інв. № ДМ – 64105/1-6.
38. Фотокопія. Фото з праць П.А. Тутковського. – ВКМ, інв. № ДМ – 64106/1-3.
39. Фотокопія. Лист академіка, професора А. Карпинського до П. Тутковського. 21.03.1911 // Труди Товариства дослідників Волині. – ВКМ, інв. № ДМ – 64107.
40. Фотокопія. Особовий склад Товариства дослідників Волині на 1.01.1912 // Труди Товариства дослідників Волині. – ВКМ, інв. № ДМ – 64108.

ІV. Книги і праці про життя і діяльність П.А. Тутковського

1. Бъльскiй П. Нъкоторыя озера Волынской губернiи // Землевъдънiе / ред. Анучин Д.Н. – Кн. І. – Москва: Типо-литографiя Т-ва И.Н. Кушнеревъ и Ко. – 1903. – С. 1-25. – ВКМ, інв. № КДФ – 4499.
2. Іванців В. Товариство дослідників Волині та його вклад в розвиток природничих наук. – Луцьк, 1994. – 94 с. – ВКМ, інв. № КДФ – 15730.
3. Книга. Оноприенко В.И. Павел Аполлонович Тутковский. – Москва: Наука. – 1987. – 157 с. – ВКМ, інв. № ДМ – 18290/ 1-2.
4. Отчет о дъятельности Общества Изслъдователей Волыни за 1910 годъ. – 88 с. – ВКМ, інв. № КДФ – 5614.
5. 5. Титов В. Відоме і невідоме ,, Товариство дослідників Волині”// Наука і культура. Україна. Щорічник АН УРСР. – К.: Знання. – Вип. 24. – 1990. – С. 70 –77. – ВКМ, інв. № ДМ – 22828.
6. Труды Общества Изслъдователей Волыни. – Житомиръ: Электрич. типогр. М. Дененмана. – 1911. – Т. VI. – 223 с. – ВКМ, інв. № КДФ – 5616.
7. Труды Общества Изслъдователей Волыни. – Житомиръ: Электрич. типогр. М. Дененмана. – 1915. – Т. ХI. – Вып. I. – 206с. – ВКМ, інв. № КДФ – 5613.
8. Труды Общества Изслъдователей Волыни. – К.: Типографія 2-й Артели. – 1915. – Т. ХIII. – Вып. I. – 128 с. – ВКМ, інв. №  КДФ – 5617.
9. Андрєєва Т. П. Діяльність П.А. Тутковського на Волині ( рукопис, 8 стор.). – ВКМ, інв. № ДМ – 64099.

V. Публікації в газетах про життя і діяльність П. А. Тутковського

1. Шлапак Л. Один з кращих знавців неорганічної природи України (До 140-річчя від дня народження П. А. Тутковського // Сім днів.  – № 9. – Рівне: Рівненська міська рада. – 1998. – С. 9-10. – ВКМ, інв. № ДМ – 35814 ВКМ, інв. № ДМ – 36236
2. Лазарук В. Академік двох академій // Радянська Волинь( вирізка). – № 40. – 1979. – С. 4. – ВКМ, інв. № ДМ – 64096.
3. Падалка І., О. Романчук. Тутковський на Волині // Радянська Волинь( вирізки), 1988. – ВКМ, інв. № ДМ – 64097.
4. Шендеровський В. Знавець природи і землі української // Урядовий кур’єр. – № 157. – 2003. – ВКМ, інв. № ДМ – 64110.

VI. Афіші

1. Афіша. Павло Тутковський і Волинь. До 150-річчя від дня народження. – ВКМ. – Луцьк, 2008. – ВКМ, інв. № ДМ – 64078

VІI. Програми

1. Програма Перших наукових читань присвячених пам’яті П.А. Тутковського . Правобережне Полісся України вчора, сьогодні, завтра. – Луцьк, 25 – 26 березня 1998 р. – ВКМ, інв. № П – 5064. – ВКМ, інв. № ДМ – 35127.

VIII. Запрошення

1. Запрошення на краєзнавчий вечір та відкриття виставки ,,Павло Тутковський і Волинь”, присвячених 140-річчю видатного українського вченого. – Луцьк. – ВКМ. – 1998. – ВКМ, інв. № ДМ – 64109.

_____________________________

Волинський музей. Історія і сучасність. Науковий збірник. Випуск 5. Матеріали V Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 23-й річниці Незалежності України та 85-й річниці створення Волинського краєзнавчого музею, м. Луцьк, 16 травня 2014 року. Упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2014. – С. 103-109.