9
грудня 2012 року в Затурцівському меморіальному музеї В’ячеслава Липинського
проведено усний журнал „Неопалима купина Галшки Гулевичівни”, присвячений
435-ій річниці від дня народження однієї з найвидатніших українок, волинянки,
уродженки села Затурці Єлизавети Гулевич.
На
заході прозвучали розповіді про історію роду Гулевичів-Затурецьких, життєвий
подвиг фундаторки Києво-Могилянської академії, а також про образ видатної
землячки в наукових дослідженнях, художній літературі та образотворчому
мистецтві.
Організатор
заходу – осередок Просвіти „Джерело”, що функціонує при Затурцівському
меморіальному музеї В’ячеслава Липинського.
Про
підготовку та проведення заходу повідомила провідний науковий співробітник
Затурцівського меморіального музею В'ячеслава Липинського, просвітянка Наталя
Гатальська:
„Уже
досить давно, в роки шкільної юності, до рук мені, книголюбу, потрапила
невелика книжечка із серії "Життя славетних” Юрія Колісниченка і Сергія
Плачинди "Неопалимиа купина”. Це однокласниця, донька нашого відомого
вчителя-словесника Віри Федорівни Марковської Світлана принесла повісті про
життєписи п'ятьох українців, знаних у світі, та, на жаль, абсолютно не відомих
більшості з нас. Згодом книжка була знятою з полиць книгарень і бібліотек, але
прочитана на одному подиху в юності, вона залишила глибокий слід у душі і
пам'яті.
Все
більше відомостей про наших славетних попередників з'являлось у пресі,
дослідженнях науковців, образотворчому мистецтві та кіно. Найбільш тішило те,
що Галшка (Гальшка) Гулевичівна – наша землячка, волинянка, а місце її
народження — село Затурці. Щоправда, перші публікації про це світлої пам'яті
Григорія Олександровича Гуртового спершу сприймалися науковцями з деякою
недовірою.
Працюючи
над створенням експозиції Затурцівського меморіального музею В'ячеслава
Липинського в розділі "Історія села Затурці”, ми, звичайно, не оминули й імені
нашої знаменитої землячки, присвятивши їй невелику сторіночку. А
цьогоріч у зв'язку з 435-ою річницею від дня народження Єлизавети Василівни
Гулевич члени осередку Просвіти "Джерело”, що діє при музеї, 9 грудня, саме в
день народження, провели усний журнал на тему: "Неопалима купина Галшки
Гулевичівни”. Ініціатором заходу виступила наша просвітянка, енергійна і
завзята завідувачка Затурцівської сільської бібліотеки Любов Левчик. І хоч
гості музею не заповнили всі місця у конференц-залі, та були тут і літні люди,
і студентська молодь, і школярі.
Всі
захоплено слухали емоційну розповідь про давній шляхетський рід
Гулевичів-Затурецьких та життєвий подвиг Гулевичівни, з якою виступила Любов
Левчик. (Чи багато нині серед нас тих, хто віддав би свої статки на побудову
школи чи притулку для бідних, як вчинила одна з найвидатніших жінок України?!).
Друга
сторінка усного журналу пролила світло на наукові і краєзнавчі дослідження про
Гулевичів і їх найвідомішу представницю Галшку та історію виникнення Київської
і Луцької братських шкіл та їх значення у громадсько-політичному житті України.
Про це глибоко і цікаво оповів завідувач музею Віталій Кушнір.
Наступна
сторінка журналу висвітлювала образ визначної землячки у літературі. Цю тему
яскраво, як завжди, проілюструвала бібліотекар Затурцівської загальноосвітньої
спеціальної школи-інтернату, поетеса Галина Ушакова. До речі, ця надзвичайно
допитлива дослідниця уклала понад десять томів газетних публікацій про Волинь
історичну, видатних людей краю, а серед них — і перші повідомлення про
Єлизавету Гулевич. Галина Людомирівна прочитала кілька своїх віршів, де
згадується ім'я Гулевичівни.
Не
менш яскравою була сторінка усного журналу, яка носила назву "Увічнення пам'яті
Г.Гулевич в образотворчому мистецтві”. Відомий волинський скульптор Ірина Дацюк
розповіла про свою роботу над образом славетної землячки (барельєф Гулевичівни
розташований на стіні Хрестовоздвиженської церкви в Луцьку, де була похована за
її заповітом відома меценатка-благодійниця. Свою розповідь пані Ірина
проілюструвала фотозображеннями Галшки Гулевичівни на барельєфах у Луцьку та в
Києві (на стіні Києво-Могилянської академії), у портреті роботи Тетяни Галькун.
Мисткиня також висловила ідею спорудження пам'ятника подвижниці родом із Затурець
у центрі нашого села.
На
вечорі прозвучав уривок з поеми волинської письменниці Тетяни Байди
"Гулевичівна” у виконанні автора цього матеріалу.
Захід,
присвячений великій землячці, не залишив байдужим нікого. Не випадково ж семеро
гостей музею заявили про свій вступ до нашого просвітянського "Джерела” і
власноруч написали заяви”.
|