8 травня 2013 року у Національному
художньому музеї Республіки Білорусь відкрилася виставка „Портрети володарів і
магнатів Великого князівства Литовського” зі збірок Львівського історичного
музею, Львівської національної галереї мистецтв та Волинського краєзнавчого
музею (Луцьк).
 Національний художній музей Республіки Білорусь
постійно веде роботу з пошуку і експонуванню художніх і історичних цінностей,
що мають відношення до білоруської історії, але що знаходяться за кордоном.
Коли у 2012 році у Литовському художньому музеї (Вільнюс) з великим успіхом
пройшла виставка „Портрети Великих князів литовських і вельмож Великого
Князівства Литовського з українських музеїв”, у керівництва НХМ РБ виникло
природне бажання показати її в Мінську. Бо в епоху Великого Князівства
Литовського склалася територія нинішньої Республіки Білорусь, сформувалися білоруська
мова, писемність і книгодрукування, культурні традиції, прекрасна архітектура, досягло розквіту самобутнє мистецтво –
іконопис, культова скульптура, гравюра, портрет.
Для виставки в Національному художньому музеї
Республіки Білорусь надали свої твори найбільші і старі музеї Львова:
Історичний музей і Національна галерея мистецтв, збірки, що  зберегли, ще з XIX –
початку XX ст., а також Волинський краєзнавчий музей, заснований у 1929 році.
Значна частина портретів (всього їх 61) представляє вищих діячів Речі
Посполитої і Великого Князівства Литовського в XIV – XVIII століттях,
пов'язаних з білоруськими землями не лише державними справами, але і важливими
подіями особистого життя. Наприклад, Владислав Ягелло (Ягайло) повінчався з Софією
Гольшанською в Новогрудке, Стефан Баторий побудував королівську резиденцію в
Гродно і мав намір перенести сюди з Кракова столицю Речі Посполитої. Владислав
Ваза свого часу відвідував Несвиж, Ружаны і Жировичи. Вклонитися чудотворній
Жировичській іконі приїжджав Ян Собеський з сином. З магнатських родів на
виставці найбільш широко представлені Радзивилли. Причому вісім портретів
походять із замку в Олиці на Волині (Радзивилли „князі Священної Римської
Імперії на Олыце і Несвиже”). Більшість портретів Сапегів, Тишкевичів,
Сангушек, Поцеїв, що походять, ймовірно, з їх сімейних галерей, уперше сталі
відомі білоруським дослідникам. „Люди, зображені на портретах, жили на
землях України, Білорусі, Литви, – розповіла генеральний директор Львівської
національної галереї мистецтв імені Б.Вознецкого Лариса Разенкова. – Тут ми
можемо побачити незвичайну збірку, адже таких портретів майже не збереглося, в
основному вони зберігаються в музеях Львова і Волині. Тому, думаю, глядачеві
буде дуже цікаво”.
На виставці є портрети зі знайомими номерами. Такі
ставили в Несвіжі та в Олиці. Є тут і зображення замків Радзивиллів у замальовках
Наполеона Орди. Директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій
Силюк, зокрема, сказав: „Та робота, яка сьогодні ведеться у Білорусі по
вивченню, дослідженню спадщини Радзивиллів, просто нас радує! І ми
сподіваємося, як ви підняли Несвіжський замок, нам вдасться (з часом) підняти
Олицький».
Можна не сумніватися, що виставка стане неабиякою
подією в культурному житті не лише Мінська, але і усієї країни. Нагадавши
загальне минуле, вона послужить зміцненню культурних зв'язків сучасної Білорусі
із спорідненими народами - українцями, литовцями, поляками. Виставка експонуватиметься з 8 травня по 26 серпня
2013 року.
|
