22 травня, в рамках першого дня Десятої (ювілейної) наукової конференції «Любартівські читання», присвяченої непересічній події далекого 1429 року – з’їзду в Луцьку європейських монархів, у Луцькому державному історико-культурному заповіднику відбулося відкриття виставки «Старожитності Луцького замку». Підготовлена вона двома науковими інституціями – Державним історико-культурним заповідником в м.Луцьку (директор – Павло Рудецький) та Волинським краєзнавчим музеєм (директор – Анатолій Силюк). Над експозицією виставки працювали – Віктор Баюк (заст. директора ЛДІКЗ), Олена Бірюліна (зав. відділу ВКМ), Михайло Вашета (зав. відділу ВКМ), Віктор Чухрай (фотохудожник, ЛДІКЗ).

   На виставці організатори вперше об’єднали зусилля і представили зібрані в межах міста рідкісні експонати Литовської доби, декотрі з яких безпосередньо пов’язуються зі славнозвісним форумом.

   У виставковій експозиції демонструється підбірка середньовічного посуду, що був в ужитку лучан з ХІV по ХVІ ст., керамічні скарбнички та пічні кахлі, з яких одна орнаментована гербом Великого князівства Литовського – «Погонею». Рідкісною археологічною знахідкою не лише для Волині є також демонстрована колекція вцілілих гончарних сопел, які в Литовську добу використовувались у процесі варки металу. 

   Лише тут знову можна побачити унікальну для характеристики мистецтва південної-західної Русі фреску «Лик Христа» XIV ст. з найдавнішого луцького замкового храму Йоана Богослова. Цьогоріч фреска стала символом ювілейної конференції, завдяки чому неперевершений твір анонімного творця стане доступним широкому загалу.

   Унікальним артефактом ХІV ст. на виставці є скарб празьких грошів з музейної колекції, який був виявлений внаслідок археологічних досліджень 2012 р. поблизу Луцька співробітниками ДП «Волинські старожитності» (директор Олексій Златогорський). В музейній практиці останніх часів приховані кимось «пражаки» оцінюються як ілюстрація драматичних подій Луцької війни 1431 р.

   Чи не вперше на виставці такого рангу увазі поціновувачів представлений найдавніший документ зі збережених в Луцьку – лист польського короля Сигізмунда Старого від 1524 р., в якому розглядається можливість передачі литовської державної скарбниці у випадку воєнних обставин луцькому повітнику Войні Боговитину. Важливе вирішення за цим королівським зверненням мала приймати панська Рада і особисто литовський гетьман Костянтин Іванович Острозький, волинський князь, переможець битви під Оршею у 1514 р.

   Окрему увагу неодмінно приверне парадна орнаментована сокира початку XV ст., на якій в центральній частині інкрустовано державний угорський герб. Зброя з такою символікою могла потрапити до Луцька із сановником з почту германо-угорського цісаря Сигізмунда Люксембурзького – ініціатора і головного інтригана Луцького форуму 1429 р.

   Справжньою окрасою виставки є вражаюча за розмірами і оздобленням «корчага»-зерновик ХІV ст., що була виявлена у підвалах замкового князівського палацу під час археологічних досліджень 1983 р. й спеціально для експонування реставрована Олексієм Войтюком (м. Рівне). Як свідок королівських трапез Луцького з’їзду монархів вона переносить відвідувачів в атмосферу середньовічного міста.

   Дарма, що Луцьким з’їздом не було прийнято доленосного рішення для державного статусу Великого князівства Литовського. Важливо для нас, що Луцьк – улюблена резиденція князя Вітовта і південна столиця держави відтоді раз і на завжди з’являється на європейських картах. Підтвердження тому є на нашій  виставці, на якій експонується репродукція відомого картографічного твору Миколая з Кузи середини XV ст.

Олена Бірюліна,

зав. відділу ВКМ «Музей історії Луцького братства»