 20 листопада 2012 року у Волинському краєзнавчому
музеї відбулася зустріч з учасниками Міжнародної
наукової конференція до 110-річчя від дня народження вченого-астронома Олени
Казимірчак-Полонської, її прийомною дочкою Людмилою Курінною-Піщенко та
членом-кореспондентом НАН України, професором астрономії, доктором
фізико-математичних наук Климом Чурюмовим, який особисто знав Олену
Казимірчак-Полонську. До цієї події науковцями музею була підготовлена
фотодокументальна виставка „Дослідниця небесної механіки”, на якій представлені
матеріали з фондів музею.
Довідково:
Малі планети – це тіла Сонячної системи з діаметром
від 1 до близько 1000 кілометрів. Кожна з малих планет (астероїдів) має свій
номер. Найбільш відомі: Цецера (№1), Паллада (№2), Веста (№3), Юнона, Ерот,
Амур, Ікар.
1978 року малій планеті № 2006 було присвоєне ім’я – „Полонська”,
а вченому-астроному Олені Казимірчак-Полонській у жовтні того ж року вручено „Почесне
свідоцтво”, що підтвердило цей факт.
 Олена Іванівна Казимірчак-Полонська народилася 21
листопада 1902 року в с. Селець Володимир-Волинського повіту. Навчалася в
гімназіях Варшавській, Петроградській,
Новгород-Сіверській, останній рік – у Луцькій жіночій, яку закінчила 1919 року
з золотою медаллю. В 1920 році здала додаткові екзамени при чоловічій Луцькій
гімназії і отримала атестат зрілості.Один рік (1921) служила в Луцькому окружному суді.
1922 року вступила на фізико-математичний факультет Львівського університету,
по закінченні якого з 1928 по 1929 рік працювала асистентом на кафедрі
астрономії. У 1930 – 1934 роках була позаштатним асистентом в Астрономічній
обсерваторії Варшавського університету, де успішно захиcтила дисертацію і
отримала вчений ступінь доктора філософії.
У 1935 – 1939 роках, за сімейними обставинами, жила і
працювала управителькою в маєтку матері (батько помер у 1926 році) „Селець”,
який у кінці 1939-го, з приходом Радянської влади, добровільно віддали
сільському Комітету. В ці роки вона не полишає роботу – відвідує Варшаву і
продовжує опрацювання даних про рух комет. У Польщі знаходить своє кохання: це
молодий вчений-іхтіолог Леон Казимірчак, який теж працює у Варшавському
університеті. У 1936 році молоді люди одружуються, в 1937 році в подружжя
народжується син Сергій.
 На початку 1940-х повертається до Львова, де працює старшим
науковим співробітником Астрономічного інституту. В червні 1941 році після
активних бомбардувань Львів був окупований німцями. Почались роки воєнного
лихоліття, які стали черговим, тяжким випробуванням для сім’ї Полонських. На початку
1944 року на прохання чоловіка Леона,
поляка за національністю, разом з матір’ю сім’я переїздить до Варшави. Але їм
не судилося бути разом, війна розлучила Олену з чоловіком назавжди.У квітні 1945 року разом з матір’ю і сином виїхали
добровільними переселенцями до Херсону, де до осені 1948-го працювала старшим
викладачем кафедри математики Херсонського Педагогічного інституту. В Херсоні
від менінгіту помирає син Сергійко.
Розлука з чоловіком і втрата єдиного сина не зламали
духу цієї мужньої жінки. В кінці 1948 року Олена Іванівна переїздить до
Ленінграду, де працює науковим співробітником. У 1950 році захищає кандидатську
дисертацію в Головній Академічній Обсерваторії Академії Наук СРСР Пулково. В
листопаді того ж року під час „сталінської” чистки її звільняють з  роботи, а взимку
1951 року Олену Іванівну арештовують, і довгих вісім місяців вона проводить у
Бутирській тюрмі.
У 1952 році знову повернулась до Херсону, викладала
математику в Суднобудівному технікумі. В цей час Полонська дізнається про
смерть матері, яка померла в лікарні для душевнохворих.
З 1953 року
Олена Іванівна – доцент на кафедрі математики в Одеському Педагогічному
Інституті, де викладає вищу математику і астрономію.
З осені 1956 по січень 1979 року О.І.Казимірчак-Полонська
знову проживає і працює в Ленінграді – старшим науковим співробітником
Інституту теоретичної астрономії Академії Наук СРСР. У цей період захистила
дисертацію в Головній Астрономічній Обсерваторії Академії наук СРСР у Пулкові.
У січні 1979 року О.І.Казимірчак-Полонська вийшла на пенсію,
але продовжувала наукову роботу. Основні її праці присвячені кометній,
метеоритній астрономії з позиції небесної механіки.
У період з 1961 по 1984 рік О.Казимірчак-Полонська
опублікувала в СРСР і за кордоном біля 70 статей. На початку 1985 року Олена
Іванівна послала 2 статті до Риму на міжнародну конференцію. Одна з цих статей зберігається
у фондах Волинського краєзнавчого музею з автографом: „К 900-летнему Юбилею
города Луцка от автора Е.И.Казимирчак-Полонской. 19.08.1985”.
У кінці 1980-х Олена Іванівна прийняла постриг. За
благословенням Патріарха Олексія їй залишили ім’я Олена. Матушка Олена і надалі
займається науковою роботою – виконує перекладацьку роботу, читає лекції
слухачам Академії, студентам духовних шкіл, працює над статтями про святого
благовірного князя Олександра Невського та свого духовного наставника богослова
Сергія Булгакова.
Незадовго до смерті Олена Іванівна втрачає зір, а в
останній рік – можливість самостійно ходити; попри все вона співпрацює з
лікарями, що створюють єпархіальну лікарню Ксенії Блаженної для одиноких і
старих людей.
Про свій досвід на шляху духовного пізнання світу
монахиня Олена розповіла в праці „Про дію благодаті Божої в сучасному світі” (2002
р.).
30 серпня 1992 року монахиня Олена, в миру Олена
Іванівна Казимірчак-Полонська померла. Її поховали на цвинтарі видатних
астрономів на території Пулківської обсерваторії.
Серед 22 імен професорів і викладачів Херсонського
педагогічного університету, занесених на меморіальний знак, що встановлений на
честь 90-річчя вузу, є ім’я Казимірчак-Полонської – славної волинянки, вченого-астронома,
доктора фізико-математичних наук.
Ілона Несторук
Фото Л.Максимова
Джерело:
Monitor Wołynski, №19, 6.12.2012
|