Головна | Статті | Конференції | Анонси | Галерея | Контакти

Волинь туристична

Волинь туристична

,

Агросадиби Волині

,

Туристичні райони

, Волинь, Луцьк, туризм, екскурсії
 

Агросадиби Волині

,

Туристичні райони

, Волинь, Луцьк, туризм

Волинський краєзнавчий музей

Волинський краєзнавчий музей

Меню сайту
Пошук
Наші партнери
Музейний простір України
Музейний простір Волині
Історична Волинь
Львівський історичний музей
Рівненський обласний краєзнавчий музей
Житомирський обласний краєзнавчий музей
Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному
Державний архів Волинської області
Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України
Національна спілка краєзнавців України
ДП „Волинські старожитності” ДП „НДЦ” „Охоронна археологічна служба України” Інституту археології НАН України
Волинська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки
Галерея мистецтв „Арт-кафедра”
Сайти музеїв
Волинської області
Форма входу
Логін:
Пароль:
Календар
«  Квітень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Головна » 2017 » Квітень » 28 » Продовження казки
09:19

Продовження казки

Закрити баннер

Про літературно-мистецьку годину, присвячену 146-тій річниці від дня народження Лесі Українки під назвою «Казка Лесі Українки «Біда навчить» у творчості українських художників», супроводжувану виставкою ілюстрацій до казки (оригіналів і кольорових копій), видань казки 1962 – 2016 рр., спектаклем «Як горобець розуму шукав» (за мотивами казки) у виконанні акторів Волинського академічного обласного театру ляльок, уже повідомлялося на нашому сайті.

Захід насправді був цікавим і креативним і набув продовження, – нетрадиційного, для музейної колекції – результативного.

Гончар Анатолій Філозоф, якого з музеєм єднає давня і позитивна дружба, виготовив і подарував музеєві чудову веселу оригінальну колекцію з чотирнадцяти предметів, які є одночасно:

  • виробами декоративно-прикладного мистецтва – глиняної мікропластики;
  • глиняними дитячими іграшками;
  • музичними інструментами – свищиками (окаринами): на них кераміст уміє грати;
  • персонажами до казки Лесі Українки «Біда навчить», – і ця якість виробів майстра є найголовнішою, адже вводить його до когорти ілюстраторів твору письменниці.

Зауважимо, до речі, що більше за казку «Біда навчить» ілюстрували лише «Лісову пісню».

Отже, першими, як і в тексті Лесі Українки, є два горобчики, які посварилися за три конопляні зернятка. Їхній окрас, як і інших персонажів, відповідає натуральному, наскільки це можливо передати його в глині, – принаймні горобця не сплутаєш з сорокою, а курку з зозулею.

Усі наступні персонажі є – кожен по своєму, а в кінцевому висліді усі однаково – причиною поневірянь «нашого» горобчика, а разом з тим кожен щось-таки позитивне залишив у його свідомості; біди, які з ним траплялись, чомусь його все ж навчили.

Зозуляста курочка з курчатами першою скористалася з бійки задерикуватих горобців, нагодувавши зернятами своїх діточок, та ще й подякувавши забіякам за їхню дурість.

Наступні персонажі – зозуля, бузько, ґава, сова, сорока – не користали з бійки, але й відмовили горобцеві  у науці: зозуля своїх дітей не виховувала, то й чужих не хотіла знати; бузько саме обідав жабками, то й горобцем міг закусити; самокритична ґава відіслала горобчика до мудрої сови; мудра сова зо сну була голодна (а відомо, що дрібні птахи також є її їжею); весела скрекотуха сорока вважала, що без розуму жити легше, а краще навчитися красти.

Але наш горобчик був налаштований на добро ще від першої зустрічі з куркою, тому й зробив ще одну спробу – поспілкувався з круком. Але мудра сентенція поважного птаха – «поки біди не знатимеш, то й розуму не матимеш» – не відразу налаштувала нашого шукача розуму на вірний шлях.

А приходити до розуму примусило горобчика саме життя, – а може він просто подорослішав: звив гніздечко, з’явилась горобличка з червоним намистечком на шийці, а там і гороб’ята виклюнулись…

На загальній плакетці, яка передує показу колекції, майстер подав логотип Волинського краєзнавчого музею і своє власне клеймо, яке повторюється на не експозиційних частинах усіх виробів.

Анатолій Леонтійович розповів, що у процесі роботи над створенням персонажів до казки Лесі Українки «Біда навчить» склалася мимоволі «Пісенька горобчика», яку він записав і подарував музеєві разом з колекцією глиняних іграшок, – а ми даруємо її Вам:

                          Колись боявся я роботи,

                          Не мав житла, а спав на дрóтах.

                          Цвірінь-цвірінь, цвірінь-цвірінь.

                          Та щоб голодним не лягати,

                          Я мусив вдень зерно шукати.

                          І щоб вночі не мерзли крила,

                          Я збудував гніздечко миле.

                          Так різні клопоти й турботи

                          Мене привчили до роботи.

                          І нині я скажу вам, друзі:

                          Від праці крильця стали дужі,

                          Живу в безпеці, й добре знаю –

                          Біда уму завжди навчає.

Наталія Пушкар,
головний хранитель Волинського краєзнавчого музею

Фото Л. Максимова

Переглядів: 95 | Додав: administrator | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Зробити безкоштовний сайт з uCoz
Зробити безкоштовний сайт з uCoz