Археологічна колекція
Волинського краєзнавчого музею нещодавно поповнилася цікавими знахідками, що
ілюструють матеріальну культуру волинян у давньоруський час. Їх передали жителі
смт. Стара
Вижівка Олександр Забедюк та Володимир Стасюк. До складу переданих предметів
належать елементи поясного набору дружинника 10 – початку 11 століть та дві
арабські монети 8-10 ст. – куфічні дирхеми (див. фото 1).
За словами авторів знахідок,
їх було виявлено на березі оз. Димень, що знаходиться поблизу с. Кримне
Старовижівського р-ну. Не вагаючись, артефакти вирішили передати до музею, щоб
їх могли побачити усі волиняни та гості краю.
Безумовно, що комплекс
знахідок становить неабиякий інтерес як для дослідників історії Волині так і
для оформлення музейної експозиції. Дослідники відзначають вагому роль поясного
набору в костюмі населення давньоруського періоду. Набірний пояс був одним із
яскравих, соціально значущих елементів «дружинної культури», окрім свого основного
функціонального призначення він також виконував роль одного із атрибутів
воїна-дружинника.
До складу віднайденого
поясного набору належать пряжка ліроподібної форми з нерухомим щитком (фото 1:
4), дві фігурні накладки із зображенням маски сови на заглибленому фоні (фото
1: 5 6) та наконечник пояса із стилізованим рослинно-геометричним орнаментом
(фото 1: 3). Подібні елементи набірного поясу знайдено на території Білорусі, в
кургані дружинника 10 – початку 11 ст., в Заславлі Мінської області (див. рис.
1). Окремі елементи трапляються також і на інших давньоруських пунктах, в т. ч.
й на Волині.
На менш цінними артефактами є також
знайдені поруч монети Арабського халіфату. Одна із них (фото 1: 2) була
випущена на монетному дворі в місті Медінат-ас-Салам під час правління халіфа
Харуна-ар-Рашида (786-809 рр.) із династії Аббасидів. Інша представлена
фрагментом (фото 1: 1). Відомо, що арабські дирхеми перебували в обігу не лише
на території Арабського халіфату, але були поширені на величезних просторах
Східної та Північної Європи від початку 9 ст. до початку 11 ст. В давньоруських
писемних пам’ятках дирхеми відомі під назвою кун і ногат. Поряд з цілими
монетами часто зустрічаються обрізки різного розміру (давньоруський термін – «резана»),
як і в нашому випадку, такі фрагменти використовувались для дрібніших
торгівельних операцій.
Таким чином датування нашого поясного
набору збігається із періодом використання арабських дирхемів на
східнослов’янських землях, а отже знайдення їх в одному місці є не випадковим. Слід
також зазначити, що місце знахідки розташоване за 5 км від русла р. Прип’ять, по
якій пролягав один з найдавніших міжнародних торгових шляхів…
Володимир Савицький,
старший науковий співробітник
Волинського краєзнавчого музею
|