23 квітня 2014 року після тривалої хвороби перестало битися серце доктора географічних наук (з 2007 р.), професора, президента Товариства дослідників Волині, першого голови Житомирської обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців (нині – НСКУ), відмінника народної освіти України, лауреата Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка (2010) та премії імені Дмитра Яворницького (2012 р.)

Миколи Юхимовича Костриці

   Обірвалася земна дорога одного із організаторів краєзнавчого руху на Великій Волині, співорганізатора та учасника музейних конференцій в Луцьку та на Волині, колеги та дослідника географії та історії нашого краю.

   Працівники Волинського краєзнавчого музею щиро сумують з приводу тяжкої втрати. Ми завжди будемо вдячні Миколі Юхимовичу за багаторічну плідну співпрацю з Волинським краєзнавчим музеєм, постійну допомогу у створенні нових музейних закладів області та великий особистий внесок у дослідження та популяризацію пам’яток історії та культури волинського краю, розвиток історичного краєзнавства Волині та розбудову музеїв області.

   Сумуємо з приводу нашого спільного горя та висловлюємо сердечні та щірі співчуття рідним і близьким видатного дослідника Волинського краю та членам Житомирської обласної організації НСКУ.

Довідково:

   Микола Юхимович народився 20 вересня 1942 року в родині житомирських службовців. У 1961 році став студентом географічного факультету Київського державного (нині – Національного) університету імені Т.Г.Шевченка. Отримавши диплом про вищу освіту, у серпні 1966 року Микола Костриця прибув на роботу вчителем до села Хижники Старокостянтинівського району на Хмельниччині. Працював вчителем, викладачем у вищих навчальних закладах Житомира, Києва, завідувачем кабінету географії Київського обласного та Центрального інституту удосконалення вчителів, з 1999 року – завідувач кафедри Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

   У 1990 році виступив одним із ініціаторів Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині, яке діяло в регіоні у 1900-1920 роках, обраний його віце-президентом, а з 1993 року – президентом і відповідальним редактором наукових праць Товариства «Велика Волинь».

   У березні 1989 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук при Ленінградському педагогічному інституті ім. О.І.Герцена. У червні 1995 р. присвоєне вчене звання доцента кафедри суспільних наук. У 2007 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук зі спеціальності «Історія географії».

   Неодноразово обирався делегатом з’їздів Всеукраїнської спілки краєзнавців. Багато років успішно очолює Житомирський обласний відділ Українського географічного товариства, входить до його Вченої ради, є дійсним членом вченої ради Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при Кам’янець-Подільському державному університеті, дійсним членом зарубіжного Українського історичного товариства імені Михайла Грушевського (штат Огайо, США), географічної секції Наукового товариства імені Шевченка у Львові. У 2010 р. присвоєне звання «Почесний краєзнавець України».

   Нагороджений Дипломом лауреата Огієнківської премії 2010 р. в галузі громадської, політичної і духовної діяльності, відзначений Подякою Кабінету Міністрів України, орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2011 р.), відзнакою «За заслуги перед містом» (Житомиром) ІІІ ступеня, Почесною грамотою Академії педагогічних наук України, грамотами і дипломами ряду громадських організацій.