Головна | Статті | Конференції | Анонси | Галерея | Контакти

Волинь туристична

Волинь туристична

,

Агросадиби Волині

,

Туристичні райони

, Волинь, Луцьк, туризм, екскурсії
 



Меню сайту
Пошук
Наші партнери
Музейний простір України
Музейний простір Волині
Історична Волинь
Львівський історичний музей
Рівненський обласний краєзнавчий музей
Житомирський обласний краєзнавчий музей
Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному
Державний архів Волинської області
Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України
Національна спілка краєзнавців України
ДП „Волинські старожитності” ДП „НДЦ” „Охоронна археологічна служба України” Інституту археології НАН України
Волинська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки
Галерея мистецтв „Арт-кафедра”
Сайти музеїв
Волинської області
Форма входу
Логін:
Пароль:
Календар
«  Грудень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Головна » 2015 » Грудень » 8 » Пергамент 1773 року: написаний в Мангеймі, надісланий в Олику, присвячений пам’яті «найукоханішої матки», презентували в обласному музеї
12:41

Пергамент 1773 року: написаний в Мангеймі, надісланий в Олику, присвячений пам’яті «найукоханішої матки», презентували в обласному музеї

Закрити баннер

   Частина музейних пергаментів повернулась з реставрації, яку протягом 2009 – 2014 рр. здійснили в Національному науково-дослідному реставраційному центрі у Києві. Нещодавно документи були презентовані на виставці «Відреставровані документи на пергаменті і папері з колекції Волинського краєзнавчого музею». Проводили музейний захід джерелознавець, кандидат історичних ннаук Олена Огнєва та завідувач Музею історії Луцького братства Олена Бірюліна. Аудиторію склала студентська молодь – музеєзнавці, документознавці та майбутні історики зі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

   За результатами презентації пропонуємо серію повідомлень з матеріалами краєзнавчих досліджень над окремими документами збірки. На цей раз спинимось на одному з презентованих актів, який вийшов з канцелярії князівського роду Радзивілів.

   Вчені акцентують, що історико-культурний контекст східноєвропейського регіону – Литви, України і Білорусі – був би інакшим, якби не значущий вклад в його розвиток багатьох поколінь родини Радзивілів. Вивчення різноманітного спадку цього роду, як в Україні, так і на Волині зокрема, все ще на часі.

   Акт написаний польською мовою на якісному білому пергаменті розміром 52х75+7,5 см, створений 15 січня 1773 р. в місті Мангейм (Mannheim). Текст оформлений рослинним орнаментом. Видавцем акту став Кароль Станіслав Радзивіл «Пане Коханку», князь на Олиці і Несвіжу. Серед підписантів, окрім видавця, значаться імена запрошених приятелів-печатарів Юзефа Сапеги і Міхала Доманського, а також князівського секретаря Якуба Бернатовича. Печаті відсутні; залишились отвори для їх привішування.

   Візит до німецького Мангейму Радзивіл здійснив під час чергової поїздки до Європи. З подібних вояжів, пов’язаних з перебуванням у свояків, чи відвіданням святих місць, або у зв’язку із замовленнями предметів побуту і мистецтва, задовго до названого князя користались й інші члени родини.

   Як не дивно, але під час тривалих подорожей князь Радзивіл не забував про Олику. В основному тексті акту повідомляється, що через стислість матеріального забезпечення капітулу фарного костелу в Олиці її дідич, себто князь Радзивіл, турбується про покращення становища духовенства й тому переводить олицькій канонії бенефіції (земельні наділи) з інших костелів у своїх дідичних маєтках – з Колок і Ямполя. В наративній частині акту зазначено, що згадані бенефіції первісно надавались колківському і ямпольському костелам «найукоханішою маткою» дарителя – княжною Франтішкою Вишневецькою. Окремо виділено, що прикладом для здійснення такої трансакції послужила вже звершена операція з костелу у Казимирові.

   Із середини XVIII ст. впродовж двадцяти років частину доходів з Колок (тепер селище міського типу Ківерцівського р-ну) Радзивіли направляли на утримання єзуїтського колегіуму у Кременці, а після заборони у 1773 р. в Польщі ордену єзуїтів кошти з цього маєтку магнатами були відправлені для підтримання «волинських Афін» – Кременецькому ліцею. Як бачимо, того ж року частина доходів перейшла на користь олицької колегіати св. Трійці.

   Ямпіль (тепер село Білогірського р-ну Хмельницької обл.), як і Колки, спершу належав до земельної власності роду Вишневецьких, від яких посагом за княжною Франтішкою обидва містечка перейшли до батька «Пане Коханку» – князя Михайла Казимира Радзивіла «Рибоньки». Згаданий в документі Казимирів – сьогодні село Кузьмівка Сарненського р-ну Рівненської обл. – заснований Радзивілами в 1629 р. на оспореній у князів Острозьких землі.

   Варто зазначити, що усі три згадані в акті костели давно зруйновані, зберігся лише колегіальний костел в Олиці, який тепер потребує реставрації і догляду.

   Емоційна ремарка видавця про матір, яка виразно виламується з протокольної канви розпорядчого акту, стосувалась непересічної жінки – Франтішки Урсули Вишневецької, з заміжництві Радзивіл. Відомо, що єдиними синами матері, які доросли віку, були брати-близнюки Януш і Кароль Станіслав. Саме ця пара хлопчиків вінчає друковане в Данцигу на шовку генеалогічне дерево Радзивілів 1742 р., що є перлиною радзивілівського спадку в колекції Волинського краєзнавчого музею. Януш помер у віці 17 років, молодший «Карусь» залишився єдиним спадкоємцем значних маєтків батька і матері.

   Франтішка Вишневецька-Радзивіл увійшла в історію як білоруська польськомовна поетка, жінка-драматург, організатор першого театру в Білорусі (Несвіж). ЇЇ бабця Анна Дольська доводилась тіткою польському королю Станіславу Лещинському і саме цій енергійній жінці приписують посередницьку роль в зносинах Івана Мазепи з поляками напередодні Полтавської трагедії. Подейкують, що перші контакти українського Гетьмана зі змовниками відбувались в Дубно, під час хрестин новонародженої Франтішки. Мазепу запросили в якості хресного батька. Тристоронні таємні змовини, вже з участю шведської сторони, остаточно оформились у 1707 р., коли надісланий Дольською чернець-піар з Любешова приніс Гетьманові договірні листи.

   Залишається додати, що народилась Франтішка Вишневецька – «найукоханіша матка» видавця нашого документу – у Старому Чорторийську, в маєтку своїх батьків Януша Антонія Вишневецького і Теофілії Лещинської. Цей факт давно засвідчений білоруською історіографією, однак серед волинян ці дані ще не поширені. На Волині дівчинка провела дитинство і юність. Шлюб Францішки Урсули з Каролем Станіславом 1725 р. відбувся швидше за все в радзивілівській Олиці; звідси молода дружина пише перші поетичні листи до свого мужа, який швидко по весіллю відправився в свої традиційні мандри.

   Молодіжна аудиторія з інтересом сприйняла такий стиль презентації музейних пергаментів, в якому документ сприймається не тільки як історичне джерело, але і як інформаційний портал, що пов’язує сучасників з минулими поколіннями співвітчизників.

Олена Бірюліна,

провідний науковий співробітник Волинського краєзнавчого музею

Фото Леоніда Максимова

Відео ТРК «Аверс»:

Переглядів: 731 | Додав: administrator | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Зробити безкоштовний сайт з uCoz
Зробити безкоштовний сайт з uCoz