Головна | Статті | Конференції | Анонси | Галерея | Контакти

Волинь туристична

Волинь туристична

,

Агросадиби Волині

,

Туристичні райони

, Волинь, Луцьк, туризм, екскурсії
 



Меню сайту
Пошук
Наші партнери
Музейний простір України
Музейний простір Волині
Історична Волинь
Львівський історичний музей
Рівненський обласний краєзнавчий музей
Житомирський обласний краєзнавчий музей
Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному
Державний архів Волинської області
Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України
Національна спілка краєзнавців України
ДП „Волинські старожитності” ДП „НДЦ” „Охоронна археологічна служба України” Інституту археології НАН України
Волинська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки
Галерея мистецтв „Арт-кафедра”
Сайти музеїв
Волинської області
Форма входу
Логін:
Пароль:
Календар
«  Червень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Головна » 2019 » Червень » 21 » Пам’яті комбатанта
09:36

Пам’яті комбатанта

Закрити баннер

23 червня 1949 року в селі Олізарів Горохівського району (за іншою версією – в лісі поблизу села Баїв Луцького району) загинув Бондарчук Михайло Васильович (псевда 1625, Дем'ян, Клим, Омельян, Стемид, Усатовський, Устим), кавалер Бронзового Хреста Заслуги (1945 р.) та Срібного Хреста Заслуги (1948 р.). Мав на той час тридцять років. Син священика з села Мислині Горохівського району і сам учень духовної семінарії, Михайло у 19 років вступив до ОУН. Не сприйнявши радянської влади, разом з братом Валерієм хотів податися за кордон, але в серпні 1940 року був заарештований Львівським УНКВС і завербований в агенти під оперативним псевдо Попович. Ймовірно, "погодився" на співпрацю з НКВС, щоб уникнути тортур, або під їх тиском, бо завдань не виконував, а перейшов на нелегальне становище. З початком радянсько-німецької війни служив в Українській допомоговій поліції, працював учителем старших класів у Горохові. Мав військове звання поручник-політвиховник. З 1942 року став провідником Горохівсько-Володимирського ВН УПА, з 1944 – провідником Луцького обласного проводу ОУН.

Бондарчук Михайло Васильович – СТЕМИД (1919-1949)

Свої зв’язки з НКВД заперечував, після війни вийти з повиною не захотів, категорично відмовившись від подібної пропозиції. Його вистежували, не раз намагалися скомпрометувати перед своїми.

Згадати про нього змусила несподівана знахідка одного з «пошуковців» в лісі села Гаразджа: складаний ножик з перламутровими накладками на колодці з видряпаним написом з одного боку: "ликв-я "СТЕМИДА" 49". Ножик не зберігся б, якби не перламутрові накладки: металеві деталі – леза, штопор, виделка знищені іржею майже повністю, але заклепки добре тримають усю конструкцію.

Кому належав ножик? Може, самому Михайлові Васильовичу – "Стемиду", а від нього "перейшов" (через посмертно обшукані кишені) до його ліквідатора (чи одного з ліквідаторів), який залишив для себе пам’ятний запис російською мовою – чим, коли і яким чином вдалося поживитися? Хто зна...

Поза сумнівом інше – душа загиблого повстанця нагадала про себе у 80-ту річницю дочасного відходу у засвіти.

Нині ножик – меморіальне, матеріальне, документальне джерело – є власністю Волинського краєзнавчого музею.

Наталія Пушкар,
головний хранитель Волинського
краєзнавчого музею

Переглядів: 243 | Додав: administrator | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Зробити безкоштовний сайт з uCoz
Зробити безкоштовний сайт з uCoz