 Колекціонер-філокартист
і щедрий музейний меценат, автор альбому «Луцьк у старовинній листівці, гравюрі
та фотографії» Віктор Літевчук подарував Волинському краєзнавчому музею
надзвичайно цінний експонат — фотознімок письменника Йозефа Ігнаци Крашевського
(на фото). Світлину з певністю можна датувати 1859 роком, адже саме тоді
Крашевський був редактором «Gazety Codzienney» у Варшаві. Відтак — цей знімок
став другим у персональній збірці письменника і найдавнішим у фондах
Волинського краєзнавчого музею!Дарунок цей —
не випадковий. 28 липня нинішнього року минуло 200 років від дня народження
видатного польського письменника, історика, художника, етнографа, мандрівника,
політичного та громадського діяча Йозефа Ігнаци Крашевського. Понад 20 років
він прожив на Волині: з його ім’ям пов’язані населені пункти Омельно, Губин,
Городище, не раз бував у Луцьку. Твори Крашевського «Остап Бондарчук», «Уляна»,
«Історія кілка в плоті», «Хата за селом» та інші створені на Волині і
присвячені її мешканцям.
Нещодавно
відбулася наукова конференція, присвячена «польському Бальзакові», як називають
Крашевського на його батьківщині за плідну і багатогранну діяльність. Упродовж
року Волинський краєзнавчий музей накопичував матеріали про письменника.
Меценат Віктор
Літевчук уже подарував кілька прижиттєвих видань творів Крашевського, серед них
— познаньське видання 1867 року гумористичної драми «Пане Коханку». Як і
більшість історичних творів письменника, цей «анекдот драматичний», присвячений
конкретній особі — князеві Каролю Радзивіллу, воєводі Віленському, який мав
таке прізвисько за часте вживання словосполучення «пане коханку» при звертанні
до співрозмовника. До речі, у фондах музею зберігається живописний портрет
Кароля Радзивілла.
Поляки завжди уміли
шанувати кращих своїх синів, які складали славу вітчизни. Про це свідчать
поштівки: «Коломия. Вулиця Крашевського» (видання 1915 р., Коломия), «Криниця.
Куточок Крашевського [у місцевому парку]» (вид. 1920 р., м. Краків); Бяла
Подляска. Пам’ятник Крашевському (вид. середини ХХ ст.); численні портретні
зображення письменника на поштівках, виданих не лише в Польщі, а й за її межами
— в Україні, в Австрії.
У 1937 році, в
рік потрійного ювілею письменника — народження, перебування на Волині, і смерті
— частина Банкової вулиці була перейменована у вулицю Крашевського; 1939 року
її назвали вулицею Суворова (зараз — Степана Бандери).
Чимало цікавих
фактів із біографії письменника було озвучено у виступах під час конференції.
Наталія ПУШКАР,
головний хранитель фондів
Волинського краєзнавчого музею
Джерело: Волинь-нова, 4.12.2012
|