6-7 серпня 2016 року у Колодяжненському літературно-меморіальному музеї Лесі Українки та Музеї «Лісової пісні» в урочищі Нечимне відбулося традиційне поетично-мистецьке свято «Лісова пісня», присвячене 105-ій річниці від часу завершення Лесею Українкою драми-феєрії «Лісова пісня».

Свято «Лісова пісня» розпочалося 6 серпня в музеї Лесі Українки в Колодяжному.

Цьогоріч минає 105 років від часу створення твору. Письменницька організація Волині запросила на свято побратимів по перу з України, Білорусі, Болгарії. Вони поклали квіти – чорнобривці і калину – одвічні символи України, до пам'ятника Лесі Українці.

У «Білому» Лесиному будинку юна піаністка Таїсія В'юн грала гостям на Косачівському роялі твори романтиків і класиків світової музики.

На сцені у вітальні «Сірого» будинку, де все налаштовує на поетичний лад, письменниками Тетяною П'янковою (Закарпаття), В. Кузаном та іншими, були прочитані власні твори.

Серед інших, прозвучав психологічно-соціальний вірш письменника Віктора Бойка, який був написаний ще вдома, у Харкові, але вже у передчутті колодяжненських вражень: 

Спинитися у «сірому» будинку,
де з Лесиного кадуба вода,
й відчути, може, тільки на годинку.
як із душі негода опада

лускою, жовтим листом, шерстю звіра -
в нікуди назавжди відносить час,
і підсвідомо виникає віра -
гряде невідворотно теплий спас

не з яблучним і з маковим медовий,
а той, що горня сила є у нім...
І ми - немов у батьківському домі,
для всіх-усіх однісінькім-однім.

Насуне темінь, їй не треба свідків,
залазитиме в душі крадькома...
Візьму хоч краплю України звідси
У ті краї, де ще її нема.

У виставковій залі відбулася презентація виставки живопису «Чи є кращі між квітками?» (назва взята з поезії Лесі Українки «Пісня», а живописні роботи представляють лісові, польові, садові квіти волинського краю) художниці Віри Холодовії (Журби). Відкриття виставки супроводжувалося декламацією віршів Лесі Українки, у яких поетеса оспівує квіти. Юний скрипаль Іванко Воробей створював атмосферу залюбленості у красу рідного краю грою на інструменті. Враження від картин, дійств на виставці у всіх присутніх було єдиним: яка ж наша Україна багата талановитими людьми! Бережімо її та їх!

Після проведеної екскурсії по літературній експозиції завідувачкою музею Вірою Комзюк, учасники свята у книзі відгуків залишили записи. Анна Багряна (Болгарія): «Велике щастя для мене – бути присутньою на рідній землі геніальної доньки України! Дякую працівникам музею Лесі Українки і мешканцям села Колодяжного за те, що зберігають ауру родини Косачів і дають можливість відчути цю ауру іншим людям, які проїжджають до Колодяжного! Вітання з Болгарії, де теж пам'ятають про нашу Лесю! ». Сергій Амяльчук з Білорусі написав:

«О! Суседзкі двор!
Там зусім па іншому
Заходзіць сонца»

Але у краіне Паэзіі хай зауседы сьвеціць сонца Лесі Украінкі, якая каханьнем так моцна была прыкута да Беларусі».

Письменники подарували музею збірки своїх творів. Наступного дня свято продовжилося в урочищі Нечимне та у Музеї «Лісової пісні».  Цього року в урочище з’їхалося багато гостей. Ведучою святкового дійства, яке проходило на лісовій сцені була голова Волинської організації Національної спілки письменників України Ольга Ляснюк.

Першими гостей вітали представники влади – голова Ковельської райдержадміністрації Віктор Козак, голова районної ради Андрій Броїло та заступник начальника управління культури Волинської облдержадміністрації Віталій Стрільчук.

Свої вірші читали Віктор Бойко (Харків), Тетяна Пʼянкова (Закарпаття), Сергій Мельничук (Брест), Анна Багряна (Болгарія), Сергій Синюк (Тернопіль), Валентина Люліч (Рівне).

Співом тішили присутніх Тетяна Ціхоцька, дитячий колектив «Жайворонок фольклорні колективи с. Скулин та с. Білин.

Оживав на сцені й уривок з «Лісової пісні» у виконанні юних артистів.

Цікавим був виступ війта із гміни Вежбіца Анжея Кжижовського, який передав музею дуже гарні подарунки.

Цьогорічне свято «Лісової пісні» подарувало присутнім масу позитивних емоцій та гарного настрою.

Джерело: Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки

Відео Волинської РДНТКУ: