Завдяки Віктору Літевчуку діюча в Музеї історії Луцького братства виставка «Види волинських міст в оригінальних акварелях XIX століття» поповнилась двома унікальними планами міст, – один з яких акварельний план міста Луцька 1866 р. Неймовірно, але такої кількості фактичних помилок на відомих планах міста нам ще не довелось бачити!
Більше того, хоч план і був згодом суттєво скоригований для видання друком у 1868 р., але, за нашим попереднім спостереженням, саме в цей короткий час були створені живучі досі міфи про окремі об’єкти міста.
Детальніше про це можна дізнатись під час екскурсії на виставці.
Для приваблення уваги пропонуємо кілька фрагментів з акварельного плану Луцька 1866 р. художника Дмитра Струкова, його друковану версію та фрагмент тексту про місце поховання коня Андрія Боголюбського з видання 1868 р.
Фрагмент плану Луцька 1866 р. Автор Д. Струков. Папір, акварель, ручна розмальовка. З приватної колекції.
Праворуч - Луцький замок, під №15 Петропавлівський поєзуїтський костел, під №14 - гадане місце розміщення Дмитрівської церкви XII ст.
Позначка червоною стрілкою вказує на місце сучасного медучилища по вул. Глушець в Луцьку
Фрагмент тексту з книги: Памятники русской старины в западных губерниях Империи, издаваемые с высочайшего соизволения П.Н. Батюшковым: [Альбом]: Вып. 1-2: [Волынь]. – 1868
Друкована версія плану Луцька знятого Д. Струковим в 1866 р. у виданні: Памятники русской старины в западных губерниях Империи, издаваемые с высочайшего соизволения П.Н. Батюшковым: [Альбом]: Вып. 1-2: [Волынь]. – 1868
Дослідження продовжується.
Довідково про обставини створення деяких акварелей виставки і, у тому числі, обговорюваний план:
У 1866 році в Луцьк у складі експедиції західними губерніями Російської імперії приїздив російський чиновник Помпей Батюшков. Місія полягала у зборі інформації для майбутнього ілюстрованого альбому «Памятники русской старины в западных губерниях». В експедиції був задіяний російський художник М. Струков.
Присвячений Волині збірник вийшов у 1868 р. і став першим з восьми томів цього видання. Його повна назва: Памятники русской старины в западных губерниях Империи, издаваемые с высочайшего соизволения П.Н. Батюшковым: [Альбом]: Вып. 1-2: [Волынь]. – 1868. – [27] c.; 14 л. ил.
В час приїзду на Волинь Помпей Батюшков був віце-директором Департаменту духовних справ іноземних сповідань при МВС Російської імперії (1857-1867), член ради міністра внутрішніх справ (1866). У 1865–1867 рр. керував церковно-будівельним комітетом в Західному краї імперії, підсумком діяльності якого було будівництво 2000 тисяч православних храмів.
Прес-реліз виставки ДАВНІ АРХІТЕКТУРНІ І ПЕЙЗАЖНІ КРАЄВИДИ ЛУЦЬКА, ВОЛОДИМИРА-ВОЛИНСЬКОГО ТА РІВНОГО НА ВИСТАВЦІ В МУЗЕЇ ІСТОРІЇ ЛУЦЬКОГО БРАТСТВА
Як виглядало твоє місто дві сотні років тому, що зі старої забудови залишилось у спадок, а що зникло назавжди? Про це, і не тільки, лучани та гості міста тепер можуть дізнатись на виставці «ВИДИ ВОЛИНСЬКИХ МІСТ В ОРИГІНАЛЬНИХ АКВАРЕЛЯХ XIX СТОЛІТТЯ», яка відкрилась в Музеї історії Луцького братства, відділі Волинського краєзнавчого музею.
Вперше в музеї експонуються оригінальні акварелі XIX ст. з приватних колекцій. Серед унікальних мистецьких артефактів – твори художників початку і другої половини XIX ст., зокрема акварелі графині Анни-Марії Потоцької 1816 р. та Дмитра Струкова 1866 р. Також вперше експонується графіка і живопис Антонія Чорпіти, маловідомого художника першої половини XX ст. Роботи останнього присвячені історичній Володимирщині та місту Луцьку.
Знані та невідомі – Луцький Вишній замок, луцький пригородок, архаїчне урочище «Свята гора» і ранньомодерна каплиця Скорботного Христа на Заглушецькому передмісті. Невпізнавані через перебудову – Свято-Успенський собор у Володимирі-Волинському та Свято-Воскресенський собор Рівного. Для порівняння і верифікації зображеного крім оригінальних творів графіки на виставці експонуються їх перші друки.
На відкритті виставкову експозицію презентувала її кураторка Олена Бірюліна та Віктор Літевчук, один із власників раритетів.
Екскурсії можна замовити за тел. 095 785 2481.
Олена Бірюліна,
завідувачка Музею історії Луцького братства
