Колектив

Волинського краєзнавчого музею

щиро вітає свого колегу,

завідувача реставраційної майстерні,

заслуженого працівника культури України

Анатолія Івановича Квасюка

з важливим життєвим ювілеєм

та зичить міцного здоров’я, довгих років життя,

творчої наснаги та нових здобутків на ниві

музейництва та реставраційної справи Волині,

збереження, дослідження та популяризації

історико-культурної спадщини волинського краю!

Довідково:

   Анатолій Іванович Квасюк народився у селі Миски Мисківського району Кемеровської області. У 1958 році родина Квасюків повернулася на свою малу батьківщину у село Мухарів Славутського району на Хмельниччині. З 1961 по 1965 рік Анатолій навчався у Мухарівській восьмирічній школі.

   У 1965 році вступив у Республіканську середню художню школу ім. Т. Г. Шевченка у м.Києві, яку закінчив у 1973 році. Так здійснилась мрія батька дати синові професійну художню освіту, яку так хотів здобути сам. Обдарований від природи малярським талантом і тонким відчуттям прекрасного, батько майбутнього художника Іван Іванович Квасюк бачив у синові  послідовника і втілення своїх мрій.

   У 1973 році після успішного закінчення художньої школи А. Квасюк був направлений Міністерством культури УРСР на навчання на живописно-педагогічному факультеті Кримського художнього училища ім. М. С. Самокиша, яке закінчив з відзнакою у 1974 році.

   З 1974 по 1976 роки служив у рядах Радянської Армії.

   У 1977 році А. Квасюк вступив на реставраційне відділення живописного факультету Київського державного художнього інституту (КДХІ), яке закінчив у 1983 році. Дипломні роботи випускника були відзначені Державною екзаменаційною комісією. Це – реставрація портрету олійного живопису ХVІІІ століття Станіслава Августа Понятовського, а також живописна композиція "Євхаристія" першої половини ХVІІІ століття з Успенського собору Києво-Печерської Лаври. Ці твори нині знаходяться в експозиції і на виставках Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

   У трудовій біографії А. І. Квасюка різні посади і місця роботи, однак всі вони пов’язані з мистецтвом, художньою творчістю, якій Анатолій Іванович ніколи не зраджував. Після закінчення художнього інституту за державним розподілом випускник Анатолій Квасюк був направлений на роботу у Київський обласний виробничий художньо оформлювальний комбінат (КОВХОК). Після стажування в Інституті підвищення кваліфікації працівників культури був затверджений на посаду завідувача Броварською художньо-оформлювальною майстернею. У 1986–1987 роках працював головним художником КОВХОК. У 1988 році був звільнений у зв’язку з ліквідацією підприємства. З березня по листопад 1989 року працював вчителем малювання у Броварській середній школі №3. З 1989 по 1993 рік трудився художником-реставратором у кооперативі «Відродження» при Українському товаристві охорони пам’яток історії та культури у Києві.

   У 1993 році родина Квасюків переїздить до Луцька, рідного міста дружини Анатолія Івановича – Олени Федорівни Романюк, мистецтвознавця за фахом, теж випускниці КДХІ. Так розпочалася волинська біографія Анатолія Квасюка пов’язана з Волинським краєзнавчим музеєм. Тут він очолює створену реставраційну майстерню музею, працює як художник-реставратор.

   Це був складний період для Волинського краєзнавчого музею і тяжкий для реставраторів. Першочерговим завданням, яке стояло перед музеєм, було переміщення колекції сакрального мистецтва в нове фондове приміщення і відкриття експозиції Музею волинської ікони. Процесу перевезення фонду передувала кропітка скрупульозна праця реставраторів. Значна частина колекції знаходилась у важкому технічному, а окремі пам’ятки – в аварійному стані, потребували попередніх консерваційно-реставраційних робіт. Щоб вберегтися від помилок і втрат, Анатолієм Квасюком був розроблений конкретний план, який передбачав проведення профілактично-консерваційних робіт з пам’ятками, що готувались до перевезення. Ця робота була успішно завершена.

   У 1993 році було відкрито Музей волинської ікони в Луцьку. А. І. Квасюк виготовив копію ікони Волинської Богородиці ХІV століття (Національний художній музей в Києві), якою розпочинається експозиція музею. Попередньо реставраторами була проведена велика робота по підготовці творів іконопису до експонування. Робота реставратора у музеї – це не лише реставрація конкретної пам’ятки, а ще й багато інших обов’язків та навантажень, поточна робота, можна сказати робота по "гарячих слідах", забезпечення аварійних ділянок. У першу чергу – це підготовка музейних предметів до експонування, контроль за умовами і станом їх зберігання у фондах і експозиції, при перевезенні, участь у збиральницькій роботі, експедиції та багато іншого. На всіх ділянках праці у Волинському краєзнавчому музеї завжди невідмовний Анатолій Іванович Квасюк.

   За 20 років роботи у Волинському краєзнавчому музеї А. І. Квасюком було відреставрована, законсервовано, підготовлено до експонування на численних виставках та зберігання у фондах сотні музейних предметів. Він долучився до відкриття нової експозиції у Колодяжненському літературно-меморіальному музеї, створеної до 120-річчя від дня народження Лесі Українки. Реставратором було відновлено 65 предметів (особисті речі, меморіальні меблі, предмети побуту. ін.). В останні роки брав участь у підготовці експозиційних матеріалів до відкриття нових музеїв – Затурцівського меморіального музею В’ячеслава Липинського, Устилузького народного музею Ігоря Стравінського, Музею історії Луцького братства.

   Родина Романюків-Квасюків долучилася до збереження унікальної пам’ятки Чудотворного образу Хомської Божої Матері ХІІ століття, найдавнішої ікони в Україні, сприяла її передачі до музею. Олена Романюк і Анатолій Квасюк першими атрибутували ікону після її віднайдення. З 1996 по 2009 рік А. І. Квасюк працював над реставрацією ікони Хомської Божої Матері.

   Нині художник трудиться над підготовкою творів живопису для нової експозиції Художнього музею в Луцьку.

   Окрім того Анатолій Квасюк займався реставрацією пам’яток у церквах Волині і Польщі. Ним були відреставровані сотні творів сакрального мистецтва, серед них: серед них: фреска з зображенням Богородиці початку ХVІ століття у Свято-Миколаївській церкві чоловічого монастиря с.Мильці Старовижівського району, ікони першої половини ХVІІІ століття Св. Миколай та Апостоли. Петро і Павло у Михайлівській церкві с.Білосток, унікальний Хрест-Розп’яття ХV століття в Успенському соборі у Володимирі-Волинському. Спільно з реставраторами Л. Обухович і О. Романюк А. Квасюком було відреставровано (фактично врятовано від перемалювання) настінний живопис художниці Лідії Спаської у церкві Святого Феодосія в Луцьку. Це був порятунок пам’яток, які знаходились в аварійному стані.

   Подвижницька праця Анатолія Івановича Квасюка на реставраційній ниві відмічена державними і церковними нагородами. Він нагороджений почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтв України "За досягнення в розвитку культури і мистецтва" (2004 р.), грамотами і подяками Міністерства культури і мистецтв України, Волинської обласної Ради і обласної державної адміністрації, став лауреатом Волинської мистецької премії імені Йова Кондзелевича (2009 р.), а також був визнаний "Людиною року Волинського краю 2009" у номінації "Митець року".

   Завершення А. І. Квасюком реставрації Холмської Чудотворної ікони Богородиці ХІІ ст. було відзначено дипломом І ступеня Першої обласної акції "Музейна подія року - 2009", присвяченої Міжнародному дню музеїв.

   А. І. Квасюк нагороджений церковними нагородами, зокрема, орденом Святого Архистратига Михаїла УПЦ КП, орденом Рівноапостольного Князя Володимира ІІ ступеня УПЦ, медаллю "Волинської ікони пресвятої Богородиці" відзнакою Волинської єпархії УПЦ.

   У грудні 2011 року А. Квасюку присвоєно звання "Заслужений працівник культури України".

Євгенія Ковальчук

____________________

Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2014 рік. – Луцьк, 2013. – (у друці).